Бізнесмени хочуть, щоб центр Ягодинської митниці знаходився у Луцьку
Уже місяць триває процес реорганізації митної служби. Вона полягає у тому, аби на території кожної області діяла об’єднана митниця (на Волині, приміром, до цього були Волинська і Ягодинська митниці).
Уже місяць триває процес реорганізації митної служби. Вона полягає у тому, аби на території кожної області діяла об’єднана митниця (на Волині, приміром, до цього були Волинська і Ягодинська митниці). Після реорганізації, яка має завершитися 27 жовтня, їх об’єднають в одну — Ягодинську з центром у Римачах. Це не зовсім влаштовує представників бізнесу, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД).
— Перенесення адміністративного центру у Римачі створюватиме безліч проблем, — зазначив заступник голови громадської ради при Волинській митниці Олександр Мельничук, — адже на документах потрібна гербова печатка і підпис начальника митниці. Це буде у Римачах. Головні ж суб’єкти ЗЕД знаходяться у Луцьку. Їздити за 150 кілометрів, щоб поставити печатку, не зовсім зручно.
На прес-конференції заступник начальника Волинської митниці Степан Петрусь підтвердив, що більшість експортно-імпортних операцій у Волинській області здійснювалися на митному посту «Луцьк», а це 77%. Адже найбільші експортери — «Кромберг енд Шуберт», «СКФ Україна», «Модерн-експо», «Волиньхолдинг» — розташовані в обласному центрі і поблизу нього.
— Рішення про адміністративний центр приймав Київ, — зазначив Степан Петрусь. — Можливо, тут вирішальним було те, що у Римачах митниця має власне велике адмінприміщення. У Луцьку таке потрібно було б орендувати. Хочу зазначити, що після реорганізації начальники митних постів отримають більше повноважень. І тому їздити за 150 кілометрів луцьким бізнесменам доведеться нечасто.
Степан Петрович не заперечив, що деякі незручності все-таки будуть. Проте наголосив, що до 27 жовтня ще є час, аби змінити рішення.
На прес-конференції були озвучені деякі цікаві цифри. Зокрема, виявляється, в структурі надходжень до державного бюджету України частка митних платежів становить 32%. Щодня митна служба у першому півріччі цього року перераховувала до казни майже 345 мільйонів гривень (у другому півріччі 2009 року ця цифра становила 215 мільйонів).
Збільшити платежі вдалося за рахунок перекриття контрабандних каналів, максимального унеможливлення ввезення товарів за так званими «сірими» схемами з заниженням митної вартості й ухиленням від сплати митних платежів у повному обсязі.
За словами митників, все це — для захисту вітчизняного товаровиробника. З іншого боку, як же працює той виробник, коли третина вітчизняного бюджету «робиться» на митницях?!
Наталка СЛЮСАР
