Продукти з малим терміном придатності сучасним супермаркетам не потрібні

Дивно, та в нашій країні таки є щось державне. І не просто є, а ще й ефективно працює. Мова йде про заготівельну контору Камінь-Каширської райспоживспілки. Завдяки їй мешканці району мають змогу куштувати натуральні квашені овочі, справжнє згущене молоко, нерозбавлену олію та запашний хліб. Певно, й ви б хотіли покласти до свого продуктового кошика таку смакоту. Та — зась, нашим підприємцям до душі дешева «хімія».

— З розпадом Радянського Союзу почала валитися й система заготівельних контор, — ділиться директор Камінь-Каширської заготконтори Микола Раковець. — У нашому районі ми якось зуміли зберегти це підприємство. Об’єми заготівлі, звичайно, знизилися, однак ми все ще на плаву.

Колектив підприємства невеликий, проте всі охочі до праці. Спільними силами заготовляють макулатуру, овочі, фрукти та іншу сільгосппродукцію. Огірки, помідори, капусту та яблука одразу переробляють. Їх квасять у бочках, користуючись прабатьківськими рецептами. Додають лише кріп, часник, листя вишні та дуба й ні каплі оцту чи консервантів.

— Ми уже запаслися огірками. Ще трохи — й розпочнеться сезон помідорів, — розповідає директор. — Їх братимемо у Володимир-Волинському районі. Раніше возили з Півдня, та тепер переконався, що у нас нічим не гірші.

Квашені овочі Камінь-Каширщини славляться своїми смаковими якостями. Головний їх козир — натуральність. Визнали це й журі конкурсу «Кращі товари та послуги України». За словами однієї з працівниць, їхню квашену продукцію часто просять у різні дослідні установи. Кажуть, вона вбиває ракові клітини.

Та це ще далеко не все. Працює в межах заготконтори млин, пекарня, молочний та олійний цехи. Випікають тут три види хліба та ароматні булочки з часником. Хліб печуть із зерна 3-4 класу, на натуральній кваші, жодних сторонніх інгредієнтів. За зміну встигають видати 400-500 буханців.

У молочному міні-цеху виготовляють карамелізоване згущене молоко.

— Складники — лише цукор та незбиране молоко, жодних рослинних жирів, — запевняє Микола Вікторович. — Використовуємо таке як є, не збираючи ні сметани, ні масла. Наш продукт хоч і трохи дорожчий (10 грн. 0,5 літра — авт.), але це дійсно згущене молоко.

За зміну тут виготовляють близько 100 кілограмів «солодкого щастя». В цілому за минулий рік зібрали 8 тонн, такий же показник за шість місяців цього року. Одразу в цеху працює й лабораторія за контролем якості продукції. Тож у її безпечності можна бути впевненим.

Оберти на підприємстві невеликі, головна вимога тут — якість. Так, в минулому році заквасили 12 тонн огірків (цьогоріч уже на тонну більше), 10 тонн помідорів, 21 тонну капусти, одну тонну яблук. Виготовили 9 тонн олії, за шість місяців нинішнього року — 7 тонн.

— Я б хотів співпрацювати з великими торговими мережами, — ділиться Микола Раковець. — Якби був покупець, то нарощував би оберти. Нині ж не виробляємо товару стільки, щоб не знати куди подіти. От наприклад, огірків заквашуємо до 15 тонн, а можемо до 40, аби було куди збути. Згущене молоко теж можна було б у дві зміни виготовляти.

На ринках Луцька цієї продукції не побачити. Тож цікаво, куди підприємство збуває свої товари? Приблизно 50%, за словами директора, закуповують державні установи району: освітні, медичні, соціальні. Інша половина йде в роздрібну торгівлю: в основному магазини сільгосппродукції та деякі торгові точки Камінь-Каширщини.

— Колись ми відправляли квашені продукти до деяких супермаркетів Луцька, — пригадує Микола Вікторович. — Тепер вони не хочуть з нами працювати. А в нас стільки людей запитує: чому ми не можемо в Луцьку придбати ні вашого огірка, ні молока згущеного?

Десять років поспіль заготконтора заготовляла картоплю для департаменту по виконанню покарань та військових частин Миколаївщини. Щороку до півтори тисячі тонн бульби йшло на Південь. В ті часи вдавалося вигравати тендери по заготівлі. Чи вийде так у цьому році — невідомо, як і невідомо, чи будуть взагалі ці тендери проводити.

Микола Вікторович зазначив, що цієї осені на Волині очікується хороший урожай картоплі. На Півдні засуха, тож камінь-каширці могли б забезпечувати нею й інші області. А то в минулому році на ринках можна було натрапити на картоплю з Африки.

Цікава ситуація: їмо картоплю з тропіків, квашену капусту з Польщі, помідори з Туреччини, а продукція власного виробництва опиняється поза ринком. Виявляється, якісний вітчизняний товар уже нікому не потрібний. Може підприємці нарешті отямляться й таки звернуть увагу на «свого» виробника? В такому разі однозначно виграли б усі. Господарники мали б потужний канал для збуту своєї продукції. Заготконтора отримала б більші прибутки й продовжувала б розвиватися. Люди мали б доступ до якісної натуральної їжі. В кінцевому результаті перепало б щось і державному бюджету.

Пан Раковець також зазначив, що якби знайти, куди реалізовувати товар, то збільшити заготівлю помідорів та капусти можна було б ще в цьому році. Так само й зерна. В складах, за словами очільника заготконтори, вистачить місця приблизно на 200 тонн. Нині ж вони заповнені лише частково.

Про те, щоб заповнити зернові склади вщерть, поки що можна тільки мріяти, оскільки на таку процедуру потрібні чималі кошти. Їх, як не банально, взяти ніде, та ще й держава підводить з кредитуванням.

— У мене сьогодні одна проблема — кредитів не можна взяти, — ділиться директор заготконтори. — Сподіваємось, найближчим часом ситуація поліпшиться. Для нас, працюючих з сільгосппродуктами, можна було б і пільги передбачити. Добре б під 8-10%, а не під 30%, як зараз. Часто не вистачає грошей на планові закупки. Якби ще товар одразу забирали весь. А так, наприклад, огірки потрохи розкуповують — протягом десяти місяців, частинами віддають і гроші. Кредити ж могли б допомогти розв’язати цю проблему. Платники ми дисципліновані.

Микола Вікторович зазначив, що якби вдалося взяти кредит, то перш за все закупив би зерна. Звичайно, цікавим був би варіант самостійно вирощувати зернові, щоб утворити таке собі замкнуте коло. Та реалізація цієї ідеї коштуватиме вкрай дорого.

Ольга УРИНА