У Кисилині не поспішають ліквідовувати сміттєзвалища

Голова Кисилинської сільської ради відкрито заявляє, що пам’ятники архітектури, які перебувають у дуже занедбаному стані, його громада прибирати не буде. Така ж ситуація і з ліквідацією стихійних смітників.

Під час рейдового огляду Локачинського району спеціалісти обласної екологічної інспекції виявили на території села Кисилин ряд грубих порушень у дотриманні вимог природоохоронного законодавства. Зокрема інспекторами виявлено кілька стихійних сміттєзвалищ, ліквідацію яких сільська влада відмовляється проводити. Головною причиною відмови, за словами кисилинського сільського голови Адама Соколюка, є те, що засмічені території жодним чином не пов’язані з життям громади села, тому й роботи на них не проводяться. Окрім захаращення прилісової смуги, занедбаними стоять католицький храм XVI-XVII століть та пам’ятний знак жертвам нацизму, зілля навколо якого сягає більше метра.

Сільський голова Кисилина Адам Соколюк категорично заявив, що вивезення сміття із території польського костелу не входить до компетенції сільської влади, оскільки це є пам’ятка архітектури і нею повинні займатися обласні чиновники або ж польська громада.

— Чому я повинен наводити лад у польському костелі? Це пам’ятка архітектури іншої конфесії, іншої держави. Яке ми маємо відношення до нього? Крім того, земельна ділянка під костелом знаходиться у комунальній власності, це не мої проблеми! — прокоментував пан Соколюк.

До слова, покрівлі над храмом вже немає, цінні фрески та декоративне ліплення на стінах практично зруйноване, металеві конструкції храму пішли на брухт. Об’єкт, який міг би стати цінною туристичною принадою села, марніє та провалюється на очах. Про реставрацію годі вже й говорити. Польські нащадки у Кисилині не живуть, а отже, діла до костелу немає нікому. Залучити або хоча б спробувати привернути увагу меценатів Адам Соколюк не вважає за потрібне.

Якщо доглядати за середньовічною пам’яткою — справа рук польської громади, то, виявляється, і братську могилу, де поховано 48 євреїв, в перспективі можна розглядати як зону для збору сміття. Чагарники заввишки 1,5 метра практично повністю загородили монумент.

З прилісною територією ситуація взагалі комічна. На припис екологічної інспекції сільський голова відреагував цілком «по-господарськи». За словами державного інспектора Локачинського району Юрія Ільчука, чільник села найняв спеціальну техніку, яка забрала сміття із прилісної зони та вивезла його до лісу. Таким чином сільський голова зняв із себе відповідальність, бо, мовляв, відтепер це проблема лісового господарства.

Голова сільської ради переконує, що жителі добре знають, де розташоване законне сміттєзвалище, куди б мешканці могли без остороги вивозити відходи. Воно спеціально обгороджене, документаційно завірене сесією сільської ради та діє ось уже вісім років.

«Відомості» поцікавилися у кисилинців, куди саме вони вивозять побутові відходи. З’ясувалося, що опитані нами мешканці вважають сільським сміттєзвалищем якраз прилісну смугу, з якої так гарно з подачі пана Соколюка, як кажуть екологи, було відгорнуто сміття.

Конфліктна ситуація між Кисилинською сільрадою та екоінспекцією, може, й не постала б так гостро, якби не зросли суми штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Цьогоріч, як відомо, вони збільшилися в 10 разів. Відтак, за несвоєчасну ліквідацію стихійних сміттєзвалищ екологи притягнули сільського голову до адміністративної відповідальності, яка передбачає штрафну санкцію у сумі 850 гривень. Наголосивши на складній ситуації із коштами, керівник кисилинської громади Адам Соколюк вирішив з’ясувати, чия правда, у суді.

Ірина КОСТЮК