Щоб влаштуватися на роботу, треба підвищувати кваліфікацію
Сьогодні, коли відбувається постійне удосконалення технічного оснащення на виробництві, роботодавець ставить високі вимоги як до інтелекту працівника, так і до його вмінь та навичок. І часто тих знань, які ми отримали у навчальних закладах, недостатньо, щоб влаштуватися на роботу.
Сьогодні, коли відбувається постійне удосконалення технічного оснащення на виробництві, роботодавець ставить високі вимоги як до інтелекту працівника, так і до його вмінь та навичок. І часто тих знань, які ми отримали у навчальних закладах, недостатньо, щоб влаштуватися на роботу. Про те, чи можливо тепер дорослій людині покращити свою освіту та підвищити кваліфікацію, пройти перенавчання у зв’язку з потребами науково-технічного прогресу, «Відомості» поцікавилися у начальника відділу організації профнавчання Волинського обласного центру зайнятості Жанни ХАЙМИК.
— У службі зайнятості ми працюємо із фактажем, — розповідає Жанна Василівна. — Вислуховуємо побажання роботодавців, аналізуємо вакансії, які вони подають. І, враховуючи їх вимоги, проводимо навчання. На сьогодні підвищують кваліфікацію 2300 чоловік, із них більше тисячі — безпосередньо на виробництві. Це — особливість навчання дорослого населення, яку організовує тільки служба зайнятості. Наприклад, на обліку як безробітні стоять і перукарі, і швачки, але роботодавець вимагає від них знання якоїсь конкретної функції. Приміром, щоб швея вміла пошити гардини чи жіночі костюми. Тому бере претендентів на вакансію до себе у цех для навчання, а потім, якщо людина здібна, оформляє на роботу.
Жанна Хаймик каже, що нині навіть низькокваліфіковані роботи, які, здавалося б, і особливих знань не потребують, вимагають підготовки. Наприклад, доводиться вчити й прибиральниць — як використовувати всі сучасні миючі засоби, пилососи, щоб не пошкодити інтер’єр приміщень.
— Якщо говорити про навчання дорослого населення у навчальних закладах області, то, повірте, нас не завжди воно влаштовує, — продовжує Жанна Василівна. — Тому служба зайнятості створює свої навчальні центри. Вони мають найсучаснішу матеріально-технічну базу. І сьогодні роботодавці пишуть, що хочуть спеціалістів із підготовкою саме у такому навчальному центрі. Найближчий до нас — Рівненський. Загалом по Україні таких є сім. Вони дуже оперативні, тож якщо виникає потреба у кадрах, центри відразу проліцензовують нові професії. У Рівненському центрі професійно-технічної освіти таких вже є 37. Жоден професійно-технічний заклад в області не має такої кількості спеціальностей. Навчання у ньому проводиться різносторонньо — починаючи від стаціонарного групового, курсів цільового призначення і закінчуючи індивідуальними формами та короткотерміновим навчанням — залежно від того, чи потрібно опанувати нову професію чи просто вдосконалити набуті колись навички.
Волинський ОЦЗ почав співпрацю з Рівненським центром 3 місяці тому, сьогодні там вчиться близько 40 чоловік. Навчання триває від 2 тижнів і до 7 місяців. Після завершення учням дають свідоцтво державного зразка. Потрапити у цей навчальний центр можуть не тільки безробітні, які стоять на обліку, а й інші громадяни, яких життя змушує перенавчатися. Звичайно, тоді доведеться гроші викласти зі свого гаманця.
— Зараз опановують професію ландшафтного дизайну двоє людей з нашої області, — продовжує спеціаліст служби зайнятості. — Одна з них хоче відкрити підприємницьку діяльність з цього напрямку. Кілька волинян пішли на спеціальності продавців, касирів торговельного залу, кравців.
Надія Бондар, яка зараз вчиться на ландшафтного дизайнера, розповіла, що за спеціальністю вона кухар і працювала у закладі харчування. Але коли вийшла з декретної відпустки, виявилося, що потрапила під скорочення, тому стала на облік у центр зайнятості як безробітна.
— Мені завжди подобалися квіти, любила займатися озелененням, — каже Надія Миколаївна. — І тут випала така нагода освоїти на професійному рівні улюблену справу. Уявляла Рівненський центр як звичайний технікум, однак це справді солідний заклад — дуже гарне приміщення, величезні аудиторії. А викладають і архітектуру, і ґрунтознавство, і рослинознавство фахівці-практики, тому їх лекції слухати цікаво. Практичні ж заняття проходили на земельних ділянках в Олександрії.
Для людей, які хочуть відкрити підприємницьку діяльність, незалежно від того, безробітні вони чи ні, центр зайнятості організовує 2-тижневі курси «підприємець-початківець». Звичайно, для тих, хто не стоїть на обліку як безробітний, вони будуть платними. Пройти їх можна в 11-ти навчальних закладах області.
Є курси «робітник фермерського господарства», які тривають уже 7 місяців, бо людина має по-новому опановувати професію.
На запитання, чи можуть наші громадяни після таких курсів влаштуватися на роботу за кордоном, Жанна Хаймик відповіла, що так.
— Водії тролейбуса, які вчилися у нас, тепер успішно працюють у Києві та інших мегаполісах, зокрема в Москві. Будівельники з нашими знаннями — повністю готові фахівці, які їдуть за кордон і там впевнено себе почувають, а також спеціалісти за сільськогосподарськими напрямками. Зараз навчальні заклади виходять на співпрацю із закордонними партнерами, запрошують їх сюди для читання лекцій і таким чином у курсі вимог, які ставлять до працівників за рубежем.
Крім того, у відділі організації профнавчання можуть будь-кому безкоштовно надати інформацію про приватні курси з різних спеціальностей, які діють в області. Отож, вчитися є де, аби були бажання та можливості, інша, й набагато важливіша проблема, — знайти роботу. Але вона стає на 50% вирішуваною, коли в людини за плечима відповідний багаж знань та навичок, які відповідають потребам сучасного виробництва.
Людмила ШИШКО
