Відтепер «швидка» їздитиме не до всіх

З 1 липня у Луцьку впровадили зміни в обслуговуванні хворих на дому. Відтак, за медиками «швидкої допомоги» закріпили право не виїжджати на виклики, коли у пацієнта температура нижча від 39,5 градусів, коли він скаржиться лише на високий тиск, загострення хронічних захворювань тощо.

Відтепер «швидка» приїжджатиме до вас лише у екстрених випадках. Лучан, які не потребують негайного лікарського втручання і перебувають в особистих приміщеннях, рятуватимуть «бригади невідкладної медичної допомоги», створені при трьох міських поліклініках.

Тому замість звичного «103» часто доведеться набирати шестизначний номер. Який? Правильно, ви не знаєте, як не знаєте і номер реєстратури своєї поліклініки. І це логічно. Бо коли вам стає проблема туди звернутись, ви відкриваєте телефонний довідник — і книжечка робить свою справу. Тепер же доведеться в голові носити номер, який вам ніхто до цього часу не озвучував. І все через те, що в управлінні охорони здоров’я Луцька на чолі з його керівником Федором Кошелем не спромоглися довести через засоби масової інформації свої нововведення до населення.

— Інформування як такого ми заздалегідь не робили. Бо люди сприймають лише ту інформацію, яка необхідна їм вже, — резонував начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель.

О дає! Людей «відлучає» від «103» і каже, що доносити до населення інформацію наразі не на часі. Мабуть, Кошель забуває, що його клієнти — це хворі пацієнти, часто дуже хворі, які в критичний момент взагалі втрачають можливість думати. Біль, температура забирають усю увагу. Знову ж таки «103» — це не просто цифра, це вимушена зручна для запам’ятовування цифра.

Ідемо далі. За наказом Кошеля бригаду невідкладної допомоги доведеться чекати годину-дві. Виявляється, потрібно, щоб назбиралося 5-6 викликів. Тоді лікар почне виконувати свою роботу.

Наступний сюрприз: авто «невідкладки» не призначене для транспортування хворих до медичного закладу. Для цього вам люди в білих халатах викличуть «швидку».

Це ж треба так закрутити! І лікар має прийти, і «швидка» приїхати. Це скільки часу, скільки нервів! Здоровий, може, почекає. А що робити хворому? І знову ж таки, навіщо ці експерименти? В жодному місті України, крім Києва, такого не зініціювали. Замість спрощеної, доступної форми обслуговування ми шукаємо труднощі.

Посадовець не забув наголосити, що вартість виїзду однієї «швидкої» коштує державі 80 гривень. І на підтримку своєї суперідеї «викинув»: мовляв, хочете, щоб лікарі приїздили до вас із будь-якої причини, будете платити за виклик із власної кишені. Уявіть собі бабусю, в якої серце з грудей виривається, а їй диспетчер: «Шановна, чи буде у вас 80 грн. за виклик?».

Безглуздий наказ уже підписано, а ним визначено і список недуг, на які мають реагувати «допомоги». Приміром, підвищений артеріальний тиск, гіпертонічний криз, травми середньої важкості, температура нижча 39,5 градусів вважаються пріоритетом «невідкладної допомоги».

«Відомості» попросили пана Кошеля прокоментувати, чому саме за такі болячки відповідатиме «невідкладка»? Чиновник відверто сказав, що йому такі запитання не подобаються й відповідати він на них не буде. Згодом все ж розговорився.

Підвищений тиск категорично відніс до хронічних захворювань, зазначивши, що у кожного гіпертоніка повинна бути домашня аптечка, яка й має його рятувати, доки не прибуде невідкладна допомога. Отак, порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого. Федір Гнатович, проте, не врахував, що тиск за 1-2 години може перевищити граничну межу. Як наслідок — судоми, втрата мовлення... Якщо людина самотня, то викликати «швидку» буде нікому. А доки прибуде бригада невідкладної допомоги, може, й рятувати не буде кого.

На запитання, що мається на увазі під травмами середньої важкості, Кошель заявив, що проводити лікбез для «Відомостей» не збирається. Бо це повинні робити спеціалісти на консультаціях.

— Якщо там буде перелом кінцівки й кровотеча — це справа «швидкої». А якщо спина заболіла чи коліна, то може надати допомогу й «невідкладна», — все ж повідав чиновник.

Цікаво, скільки людей у Луцьку зможуть самостійно визначити, що у них перелом?

— Люди не є професійними медиками і ніколи не розберуться що й куди, — зазначив Олег Куц, головний лікар станції швидкої медичної допомоги Луцька. — Тому нехай наберуть «103», там їм пояснять. Звичайно, по телефону не можна з’ясувати точний діагноз, але зрозуміти, наскільки стан є небезпечним для здоров’я — реально.

Виходить, «103» стане таким собі довідковим бюро. На розмови й роз’яснення медики тепер витрачатимуть більше свого дорогоцінного часу. По-друге, певно, мало хто розуміє, як саме по телефону передати ступінь свого болю. Це має звучати: дуже болить чи дуже-дуже болить? Навіть диспетчери станції швидкої медичної допомоги зазначили, що люди часто розгублюються, намагаючись пояснити свої симптоми.

— Диспетчери повинні чітко розпитати пацієнта про симптоми, а він, відповідно до правил виклику, дати чіткі відповіді на ці запитання, — повідомила заступник головного лікаря станції швидкої допомоги Валентина Ревуха. — Коли пацієнт не хоче надавати таку інформацію, у диспетчера є право перервати розмову.

То це як, за невміння детально пояснити, що трапилося, вас взагалі можуть позбавити допомоги?

Федір Кошель запропонував свій варіант, як визначити, кого покликати на порятунок. За його словами, потрібно звернутися до своєї інтуїції. Адже людина сама собі найкращий лікар.

Пункти невідкладної допомоги ввели, щоб розвантажити «швидку допомогу». Відтак, щоб вона швидше прибувала на екстрені випадки. Але, водночас, від того ж таки першого липня скоротили кількість бригад «швидкої» з 14 до 12. Аргументують тим, що у липні, порівняно з першим півріччям, зменшилося середньодобове навантаження на 1 бригаду. Цікавий факт, враховуючи те, що Кошель виокремив саме липень як найменш активний по викликах місяць. То навіщо ж орієнтуватися на його показники? От і маємо: поміняли шило на мило. І, як завжди, по суті нічого не змінили.

Ольга УРИНА