Жодна зернина не вийде за межі області

Запевняє заступник голови Волинської ОДА Віталій Карпюк  Заява заступника голови облдержадміністрації Віталія Карпюка про максимальне використання та переробку зібраних зернових на Волині, а не за її межами, знайшла підтримку як серед голів районів, так і у спеціалістів агропромислового комплексу. На виїзне засідання на базі сільського господарства у селі Лище зібралися керівники райдержадміністрацій та провідні аграрії області, щоб обговорити питання підготовки до жнивної кампанії.

«Дайте лад волинському зерну!» Працюючи за традиційною схемою «зібрав зерно — продав зерно», в минулі роки сільгосппідприємства піднімали економіку інших областей та приносили прибутки приватному бізнесу. Хоча всі добре бачили, як щорічно повторювалась та сама історія — зерна на волинських підприємствах починало бракувати, і вони проводили його закупівлю в інших регіонах. Користь від збуту зернових для волинської економіки мінімальна, а кошти на закупівлю «чужого» врожаю — лише додаткові витрати для й так проблемного агропромислового сектора.

Волинські аграрії щороку збирають орієнтовно до 650 тисяч тонн зерна, з яких 50 тисяч тонн йде на забезпечення потреб області. Близько 150-180 тисяч тонн залишається під реалізацію, причому продають його не своїм підприємствам, а чужим, не задумуючись, що волинські хлібопекарні, комбікормові заводи, горілчана галузь змушені будуть купувати зерно деінде за завищеними цінами.

Брак зерна в області ні для кого не є секретом. За словами Віталія Карпюка, щорічно на Волині недораховують приблизно 40 тисяч тонн зерна, його розкрадають, а винних годі й шукати. Аби захистити господарства, які здаватимуть нинішній врожай, влада обіцяє посилити контроль на всіх етапах жнивної кампанії — від збору до реалізації.

Віталій Карпюк наголосив: жнива на Волині цьогоріч пройдуть за іншою схемою, прозоро та без махінацій. Принаймні цим опікуватимуться обласна влада та правоохоронні ограни.

— Наше основне завдання — дати лад волинському зерну. Треба переробляти зерно в області, тоді й люди матимуть роботу та зарплату. Мова йде про те, щоб припинити закупівлю макаронів та круп в інших областях. Хлібопекарські підприємства повинні освоювати тільки волинське зерно, — зауважив Віталій Карпюк. — Область має потребу в комбікормах, а це важливо для розвитку тваринницької галузі. Жнива З 12 липня волинські аграрії вже розпочали жнивну кампанію. За оперативною інформацією, за перші два дні господарства Володимир-Волинського, Горохівського, Іваничівського та Локачинського районів зібрали 1 тисячу гектарів зернових та 3,9 тисячі гектарів ріпака. Урожайність зернових наразі становить 34,9 центнера з гектара посівів.

В обласному управлінні АПК повідомили, що на липень господарства забезпечені на 30% дизпаливом та на 35% бензином. Загалом це четверта частина необхідного на жнива пального. Якщо в господарствах Луцького, Володимир-Волинського, Горохівського, Ковельського, Рожищенського районів є 15-25% дизпалива від потреби, то в Шацькому, Старовижівському та Любешівському — лише 3%.

Віталій Карпюк запевнив директорів сільгосппідприємств, що кошти на пальне обов’язково будуть. Незважаючи на те, що Кабінет Міністрів не прийняв постанову про пільгове паливо, хоча аграрії покладали на неї великі сподівання, влада шукатиме інші шляхи фінансування. В першу чергу розраховують заробити на продажі ріпака, якого на волинських полях планують зібрати до 40 тисяч тонн. Кошти великі, якщо взяти до уваги ціну за тонну ріпака — в межах 2,5 тисячі гривень.

Голови районних адміністрацій торкнулися й проблеми банківських кредитів, якими можна було б профінансувати жнивну кампанію. Однак, як зауважив Віталій Карпюк, банки сьогодні не працюють на виробника і від цього в першу чергу страждають сільські господарства та селяни-одноосібники.

До слова, нинішньою жнивною кампанією заплановано охопити 261 тисячу гектарів с/г угідь, для цього задіють 3,5 тисячі комбайнів. Куди подіти зерно? Заклик Віталія Карпюка до максимального використання врожаю зернових на волинських підприємствах викликав масу запитань у районних голів. Cільгоспвиробники звикли працювати за іншими схемами, а тепер виникне проблема із реалізацією зерна: кому продати та за скільки? Ціни на врожай ще остаточно не сформовані, оскільки передусім залежать від ринку.

Важливим для цінової політики на зерно залишається й той факт, що Україна має минулорічний запас — близько 7 мільйонів тонн, який теж треба реалізувати. Віталій Карпюк назвав орієнтовні мінімальні закупівельні ціни. Так, тонна пшениці ІІІ класу на сьогодні вартує 1150 гривень, за тонну ячменю пропонують 900 гривень.

Щодо бажаючих придбати волинський врожай, то тут є багато охочих. За інформацією обласної хлібоінспекцї, на Волині зареєстровано десять сертифікованих зернових складів, які готові прийняти більше 150 тисяч тонн зерна. Майже половина з них розташована у Луцьку, а також у Володимир-Волинському, Горохівському, Турійському та Ковельському районах. Крім того, за словами директора хлібоінспекції Івана Луцика, волинські сільгоспвиробники за попередніми домовленостями готові продати Агрофонду 18 тисяч тонн врожаю.

Великі сподівання Віталій Карпюк покладає і на співпрацю сільських господарств з ТзОВ «Луцький комбікормовий завод», Володимир-Волинським комбінатом хлібопродуктів і Луцьким спиртогорілчаним комбінатом. Директор комбікормового заводу Євген Дудка повідомив, що вони приймають усі види олійно-зернових культур — ріпак, пшеницю, ячмінь, овес, горох. Закупівельні ціни на ріпак коливаються в межах 2,6 тисячі гривень за тонну, тонна жита І класу коштує 1050 гривень, ІІ класу — 950. Овес купують за ринковою ціною — 630 за тонну.

Спиртогорілчаний комбінат при потребі 10 тисяч тонн зерна вже сьогодні готовий придбати та оплатити половину. Володимир-Волинський КХП може закупити у зерновиробників аж 65 тисяч тонн урожаю.

Перспективи вимальовуються непогані. Залишається тільки сподіватися, що владі вдасться переконати волинських аграріїв працювати на благо області, а не піднімати економіку сусідніх регіонів, тоді як власна перебуває у скруті.

Ірина КОСТЮК