Економіку Волині оживить тваринництво
Цю тему взяв на озброєння і активно лобіює заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк. Очевидна річ, якщо в області величезна кількість облогуючих земель, які в той же час абсолютно не придатні для вирощування зерна, їх потрібно використати під пасовища.
Цю тему взяв на озброєння і активно лобіює заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк. Очевидна річ, якщо в області величезна кількість облогуючих земель, які в той же час абсолютно не придатні для вирощування зерна, їх потрібно використати під пасовища. Тим більше, коли ще й маємо свою, стійку до радіоактивних забруднювачів, породу — «волинська м’ясна». Як мовиться, карти в руки. Вивчайте, організовуйте і отримуйте.
Саме з цією метою минулої п’ятниці відбувся виїзний семінар заступників начальників управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій за участю заступника губернатора Віталія Карпюка та керівників, які займаються розвитком м’ясного скотарства в ТзОВ «Баффало» в селі Красноволя Маневицького району.
Попередньо учасники семінару побували на пасовищах, які з 2007 року орендує у двох сільських радах району, а це 1040 гектарів (плюс у Ківерцівському районі — 840), товариство «Баффало» — дочірнє підприємство Миронівського хлібокомбінату (хоча основні господарі знаходяться у Києві), щоб на власні очі побачити, як господарство працює над доглядом та вирощуванням великої рогатої худоби. Зазначимо, що сьогодні тут нараховується 1100 голів ВРХ — 760 бичків, 240 корів, решта — молодняк, який влітку майже цілодобово знаходиться на пасовищі. Зимою худобу заганяють у кошари, зроблені з дерев’яних конструкцій, накритих плівкою, яку три роки ніхто не міняв. Зверніть увагу: при 30 градусах морозу тварини не мерзнуть. Дешево, зручно і ефективно. Неподалік годівниці, корито з водою. На місці пробурили свердловину, тому довозити воду не потрібно. Для підгодівлі тварин використовують соняшникову макуху, овес, пшеницю, кукурудзу, яку вирощують тут же, в загоні, і обов’язково комбікорми. Взимку на одну голову згодовують сім кілограмів сіна та три — комбікормів. Кажуть, вистачає. Телиць господарство може продавати, нетелей залишає на розплід. Що стосується приросту тварин, то, за словами спеціалістів, за травень-червень він склав понад кілограм на добу.
Маневиччани ініціативу заїжджих гостей взяти в оренду їх землю і займатись тваринництвом спершу сприйняли негативно. Люди вважали, що під цікавими пропозиціями ховається лише бажання прихопити землю. Сьогодні вони уже так не думають. Адже інвестори показали, що вміють і хочуть працювати. Створено 26 нових робочих місць, сплачено ТзОВ «Баффало» в сільраду 54648 гривень прибуткового податку та 62952 гривні за оренду. І найголовніше — не пустує земля. До речі, зараз під пасовища використовуються невитребувані паї людей. Якщо ж селяни все-таки захочуть їх забрати, орендодавець, який нині платить за оренду сільраді 140 грн. у рік за гектар, платитиме людям. У будь-якому випадку згортати тваринництво ніхто не збирається.
Основна мета семінару — показати на конкретному прикладі, як у поліському районі можна організувати, а, відповідно, й розвивати тваринницьку галузь, що дає можливість населенню вирішити проблему своєї зайнятості і загалом фінансового розвитку.
Треба пам’ятати, Волинь — сільськогосподарський регіон, і тваринницька галузь завжди була головною складовою економіки краю. Тільки природних луків та пасовищ нараховується в області 350 тисяч гектарів, в основному вони зосереджені на Поліссі. Крім того, сьогодні у нас є виведена місцевими спеціалістами волинська м’ясна порода, яку якраз і можна вирощувати в цих районах. Особливості її — тварина невибаглива до кормів та умов утримання. Вирощувати можна навіть на територіях, які вважаються забрудненими після аварії на ЧАЕС. М’ясо абсолютно чисте, радіонуклідів не зафіксовано.
— М’ясне скотарство на Волині — це питання життя і розвитку краю й головне — поліських районів, — звернувся до учасників семінару заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк. — Тому сконцентруйте свою увагу на тваринництві. Тим більше в області для цих цілей розроблено спеціальну програму.
Щодо державного фінансування, то не варто наразі сподіватись на фінансову підтримку з боку держави. За словами Карпюка, про гроші з центру можна буде говорити тоді, коли почнуть надходити перші транші від МВФ. Нині треба шукати власні шляхи надходжень в обласний бюджет. Приміром, заробляти на тих же ягодах та грибах.
Керівник СТзОВ «Зоря» Володимир Потапчук, господарство якого сьогодні налічує 2840 голів ВРХ, готовий продати з відстрочкою платежів телиці для відтворення стада.
Учасники семінару також обговорили питання племінного відтворення поголів’я, можливості здешевлення штучного осіменіння, залучення нових інвесторів і створення сприятливих умов для ведення бізнесу.
Галина ФЕДОРЕНКО
