Луцький міський голова не має міри
Заява Луцького міського голови Богдана Шиби на одному з інтернет-сайтів про те, що він збирається балотуватись у мери, виглядає досить цинічно. Чоловікові, з усього видно, байдуже, що про нього думають і говорять люди.
Заява Луцького міського голови Богдана Шиби на одному з інтернет-сайтів про те, що він збирається балотуватись у мери, виглядає досить цинічно. Чоловікові, з усього видно, байдуже, що про нього думають і говорять люди. Його абсолютно не хвилює, що за період свого «владарювання» в обласному центрі він до ручки свідомо чи несвідомо довів електротранспортне підприємство. Намагався провести оборудки з землею. Пригадайте продаж ділянки за 30 мільйонів і тихенько підписану додаткову угоду до договору, за якою намагався за рахунок коштів з бюджету провести комунікації уже приватному бізнесу. Добре, що прокуратура втрутилась.
Його махінації з кінотеатром «Промінь». А була ще дача обкомівська, яку він теж хотів прихопити, висмикнувши з обласної комунальної власності, а потім вигідно продати. Цьому свідчення — аукціони, кожен наступний ніс здешевлення об’єкта. До речі, він навіть не посоромився газету «Відомості» втягнути в судові розборки. Вказавши у касаційній заяві Верховному Суду неправдиву інформацію щодо засновника видання, забувши про те, що все приховане колись стає явним.
Не менш яскраво характеризують нездатність Богдана Шиби бути хорошим господарем в обласному центрі занедбані парки відпочинку, перетворення їх у «пивнушки». Такого засилля палаточних барів, як за часів нинішнього мера, місто ще не знало.
Дороги. Це теж яскравий приклад вміння «господарювати». Весною–літом латає, восени вони знову перетворюються в решето. І так щороку. Ніби щось робиться, а толку мало. Погодьтеся, хороший господар таким фінансовим марнотратством не займався б. Але це хороший господар, який рахує свій власний бюджет. Шиба не господар (нехай переконає в протилежному), і бюджет у нього не власний, а міський, значить, з нього добре тягнути і, головне, не порахуєш, скільки і якого матеріалу використано. І рахунок йде не на сотні, а на мільйони.
І найвиразніший його «доробок» — це кадри. Навіть страшно подумати, що народ, який за своєю дитячою наївністю вірить у доброго дядю і у те, що люди з часом можуть мінятися, може залишити на другий термін Богдана Павловича. І лучанам ще прийдеться довгих п’ять років жити під керівництвом «зелінських», «стемковських», «савчуків». Як сказала б Елла з «Двенадцати стульев» Ільфа і Петрова — жуть!
Знаєте, в нашому суспільстві останнім часом не прийнято говорити про мораль, оскільки громадянство заполонили фальш, брехня, лукавство. Але й заборонити її ніхто не сміє. Так от, з морального боку пану Шибі давно потрібно було, причому самому, піти з публічної посади.
Галина ФЕДОРЕНКО, головний редактор
