Фішинг із "Л/ДНР" на Волинських теренах

«Розмова двох заядлих інтернет-користувачів:

        -  Чуєш…це…www.zarplaty.net?

        -  www. yak.zavshe.net!

        -  www. yak. ya.dodomy. com?

        -  www. pesh. сom!»

Цей вид комп’ютерного шахрайства відомий ще з 2014-го року, з початку російської агресії на Донбасі. По всій Україні активізувалися не просто проросійські хакери, а справжні комп’ютерні злодії. Мова йде про так званий фішинг, ще не зовсім знайомий для жителів Волинської області комп’ютерний термін. Фішинг – це вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів – логінів, паролів. Все не було б так страшно, якби не торкалося цинічного виманювання, брехні і врешті-решт цілковитого заволодіння коштами простих людей. 

Люди все частіше користуються інтернет-послугами: купують через інтернет, поповнюють мобільні рахунки, сплачують комуналку. Та водночас мало хто належно турбується про безпеку свого інтернет-ресурсу. Нещодавно у Луцькому районі трапився прикрий випадок з пані Валентиною Ч. Жінка звернулася до правоохоронних органів зі скаргою на те, що її банківська картка (якимось дивом!) виявилася порожньою. У ході допиту було встановлено, що напередодні до неї зателефонували (ніби то!) з банку і просили уточнити номер картки. Пояснюючи тим, що йде якась міжбанківська перевірка клієнтів. Не думаючи про наслідки, Валентина і не зчулася, як виклала незнайомцю власну конфіденційну інформацію. У подальшому було з’ясовано, що ніхто з даної установи не телефонував. Довірливість та наївність лишили жінку всіх заощаджень.

До слова, всі ці шахрайські схеми по видурюванню грошей з громадян України, створення фішингових сайтів (які просто дублюють офіційні) придумані на території «Л/ДНР» (колишніх Луганської та Донецької областей) . У фейкових республіках цей вид шахрайства не те, що лишається безкарним, але й поставлений на потік представниками незаконних збройних формувань. Адже, обманюючи громадян України (переважно пенсіонерів та сільських жителів), шахраї у такий спосіб фінансують власне псевдо-керівництво. Легалізувати шахрайські схеми допомогли керівники пенітенціарних закладів, що тимчасово перебувають під контролем бойовиків. Зловмисники розробили цілий ряд фішингових сайтів, що імітують популярні серед користувачів Інтернету онлайн-сервіси для грошових переказів, поповнення мобільного зв’язку. Телефонний вид шахрайства отримав назву вішинг. Вам пропонують (зазвичай у формі SMS-повідомлення) поповнити мобільний рахунок на певну суму, обіцяючи при цьому якісь бонуси. Створюються фальшиві платіжні форми, у які люди повинні вводити конфіденційні дані своєї банківської картки (термін дії, тризначний код безпеки зі зворотнього боку картки або код СVC2/CVV2). Далі інформація осідає у сторонніх осіб, які використовують її для грошових переказів на власні рахунки. Використовуються для цих обманних дій різноманітні електронні платіжні системи. Нерідко фішингові веб-ресурси маскуються під сайти організацій, яким довірять користувачі, наприклад "Приват 24", portmone.com, ukrposhta.com. До речі, у 2016-му активізувалися злочинці, які імітують ресурс Portmone.

У ЗМІ неодноразово висвітлювалися випадки таких шахрайських дій. Але зараз саме фішинг ( від англ.fishing –риболовля) набув масштабів епідемії по всій країні. Скоюючи ці кримінальні дії по відношенню до громадян України, шахраї перераховують кошти до недо-керівників окупованих територій Донеччини та Луганщини. Тобто, лишаючись надто довірливими і безпечними, прості люди стають ненавмисними спонсорами економічних терористів. Інтернет-злочинці наглішають. З’явилася нова схема масового фішингу особистих даних у вигляді подачі колективного позову до «ПриватБанку». Прес-служба фінансової установи закликає всіх громадян бути пильними, не передавати особистих даних третім особам, тим паче через відкриті джерела і невідомі сайти. Перш ніж користуватися сайтом, потрібно впевнитися у його надійності та легальності. Це займе не більше двох хвилин. Якщо нема часу зробити перевірку самостійно, то можна скористатися двома безкоштовними сервісами : «Чорний список сайтів» Асоціації ЄМА або STOP FRAUD Департаменту кіберполіції України.

Ніколи не можна заходити на будь який сайт через спливаючі вікна. Якщо ж на сторінці пошуку спершу розміщені веб-ресурси із поміткою «Реклама», то варто їх ігнорувати. Уважність та обачність зможе захистити від злочинців. Особисті дані тому і є конфіденційними, бо вони не для широкого загалу. Безпека і пильність – це запорука того, що людина не стане (хоч мимоволі) спонсором терористів і бойовиків і, що найголовніше, лишиться при своїх коштах. Недарма у народі кажуть – «Довіряй, та перевіряй».  Тому, щоб не писало «www.groshey.net», не довіряйте Інтернет!