Одинадцятеро діток — це щастя, яке життя подарувало подружжю Наумчуків

Велика родина — велика радість, у цьому переконані Віра Іванівна та її чоловік Сергій Степанович, які також виховувались у багатодітних сім’ях. У пана Сергія було шість братів і дві сестри, а в його дружини Віри ще більше — п’ять сестер і десять братів. Тож і не дивно, що вони наважилися народити стільки дітей.

— Було тяжко, поки діти були маленькі, а коли старші підростали, то вже допомагали нам доглядати менших, — розповідає Віра Іванівна. — А взагалі найтяжче не фізично, а морально, особливо, коли хтось із дітей хворіє. 

Подружжя стало на весільний рушничок у 1993 році. Пан Сергій — уродженець села Кукли, а пані Віра родом із Матейок. До заміжжя жінка ще встигла трохи попрацювати в Луцьку молодшою медичною сестрою та швачкою, а вже після одруження про роботу довелося забути. Основним заняттям став догляд за дітьми.

Господар займається підприємницькою діяльністю і має невеличку взуттєву майстерню. Суттєву фінансову допомогу надає і держава. Тож у 2005 році спромоглися придбати чималий будинок у Маневичах, де проживають і по цей час, подумуючи про облаштування другого поверху.

Найстарший син Дмитро вже покинув батьківський дім. Створивши власну сім’ю, мешкає та працює в Луцьку. Готові піти на власний хліб і 20-річна Вікторія та 18-річний Віталій, які вже отримали спеціальності продавця та будівельника. Ліна, Діна та Влад навчаються в 11, 10 та 8 класах, Філіп, Роман та Альона — учні молодших класів, а чотирирічний Матвій та дворічний Вадим — дошкільнята, перебувають вдома біля матері.

— Аби смачно нагодувати всю сім’ю, доводиться добряче потрудитися, — продовжує багатодітна мама. — Звичайно, що лише першою та другою стравами не обходиться, тож постійно доводиться щось вигадувати, до того ж на столі постійно присутня випічка. У цьому дуже допомагають старші дочки, які навчені всім кухарським  премудростям.

Хлопці теж без діла не сидять. Можуть підмінити батька на роботі, а також допомагають по господарству. Якщо заходиш на подвір’я і не бачиш жодної смітинки, знай, що це добряче попрацювала 17-річна Ліна. 

Щоб було що їсти взимку, всі гуртом садять городину в Куклах. Та коли починається збір ягід, то старших дітей у хаті не застанеш, адже таких коштів більше ніде не заробиш, тим паче, що всі гроші залишаються дітям. Хоча охоче допомагають батькам, якщо потрібно щось купити. Рекордсменкою в зборі чорниці є Вікторія. Маму до збору ягід не залучають, вона залишається з найменшими та куховарить.

Родина Наумчуків любить і вміє відпочивати. Зазвичай, це або поїздки до Луцька в розважальні заклади мікроавтобусом, або виїзди на природу: в ліс чи на озера. Якщо ліс — то це дубина за Маневичами, де відпочивають і в теплі пори року, і взимку, коли заливають велику ковзанку.

У 2011 році Вірі Іванівні було присвоєно почесне звання «Мати-героїня» та вручено відповідний нагрудний знак. Звичайно — це високе звання, але найбільша нагорода для матері — це здорові та веселі діти, їхнє щасливе майбутнє.