Волинський торф може серйозно почати працювати на економіку Волині

Фінляндія -- одна з країн, де вдалося досягти такого балансу, адже фінську енергетичну історію називають історією переможців. Фінська енергетична політика витримала випробування суворим кліматом та соціальною складовою. Люди там отримують якісні та доступні за ціною послуги. Держава не переймається проблемами підприємств, які займаються енерговиробництвом та  постачанням енергії, а лишень отримує від них солідні податки. І, врешті, екосистеми цієї скандінавської країни збережені, ліси схожі на добротно доглянуті парки і атмосфера порівняно не забруднена. Про все це говорили під час зустрічі волинян з представниками Фінського Енергетичного клубу Раймо Сопо та Еса Теппо, підсумком якої стало підписання Меморандуму про співпрацю між цією організацією та Волинською обласною радою.

Запасами на території волинського Полісся свого часу цікавилась одна з компаній, яка працює на інвестиціях з офшорів і, відповідно,  має не зовсім привабливу репутацію, повідав перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик.

 "Зусиллями депутатів обласної ради вдалося не пустити це підприємство на наші території, бо ми не мали гарантій, що воно діятиме в інтересах економіки Волині і виконуватиме екологічні Закони України", -- наголосив Олександр Пирожик . Він також нагадав, як держава неодноразово мала намір виставити на приватизацію ДП "Волиньторф" і позицію обласної ради з цього питання. Депутатів насторожує не стільки форма власності підприємства, як збереження профілю його діяльності. Саме тому наразі на розгляді обласної ради є проект рішення Про надання згоди на прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісного майнового комплексу, що перебуває на балансі ДП «Волиньторф».

Представники Фінського Енергетичного клубу Раймо Сопо та Еса Теппо розповідали про досягнення тоф'яної галузі в своїй країні. Починаючи з 70-х років, використання торфу як палива тут є складовою державної енергетичної концепції.  На сьогоднішній день торф'яна галузь працює рентабельно  та  вигідно для усіх сторін, і споживачів, і держави. Велика увага приділяється дотриманню високих екологічних стандартів. Суть полягає в тому, що торф у Фінляндії не переробляється на торфобрикети, як це прийнято в Україні, а на рівні з деревиною є сировиною для ТЕЦ, що виробляють теплову та електричну енергію і централізовано подають її споживачам. Приміром, шосте за розміром місто у Фінляндії Оулу має дві ТЕЦ, які забезпечуть необхідні послуги для 136 тис. мешнців. На середньостатистичній ТЕЦ у Фінляндії працює всього 16 працівників. Разом з тим, ще 250 людей задіяні у добуванні сировини та в логістичному процесі. Отож,  роботу люди мають.

 У тому, що фінський досвід можна успішно адаптувати до волинських умов, переконаний доцент  Національного університету водного господарства та природокористування Володимир  Гнєушев. 

До співпраці та роботи на результат готовий і директор ДП "Волиньторф", депутат обласної ради Іван Киричик. Він зауважує, що на Волині один з найбільших запасів торфу в Україні -- 225 млн тон. "Цього ресурсу вистачить на 2 тисячі років", -- додав депутат.

Великі надії на ефективну співпрацю з Фінським Енергетичним клубом покладає і радник голови обласної ради Веніамін Туз. "Зараз в обласній раді працює потужна команда на чолі з головою Ігорем Палицею. Думаю, врешті наші надра почнуть працювати на Волинь і волинян. Ми не заслуговуємо на те, щоб бути на 19 місці серед областей    України за рівнем соціально-екномічного розвитку, бо маємо друге місце в  державі за кількістю природного ресурсу на 1 млн населення, яке в нас проживає", -- зауважує Веніамін Туз.