Лучанка з чотирма дітьми проживає на 12 квадратних метрах

Хоча закон гарантує їй достойне житло

Минулий рік на Волині був щедрий на народження трійнят — у Луцькому пологовому будинку народилося п’ять трієнь. Про кожну таку новину писали газети, а місцева влада обіцяла сім’ям всіляку підтримку і допомогу. Проте свято народження швидко проходить. А після нього настають будні. Які вони у родини з трьома немовлятами — «Відомості» вирішили з’ясувати, завітавши в гості до родини Жанни Панасюк у Луцьку. Тим більше, що народивши трійню, 32-річна Жанна стала багатодітною матір’ю. У неї вже є дочка і син.

Хлопчикам молодої лучанки виповнилося три місяці. Дітки мирно спали на великому спільному ліжку, яке займає півкімнати. Власних дитячих ліжечок у немовлят немає — просто нікуди їх ставити на 12-ти квадратних метрах.

— Ми спимо тут четверо: хлопців кладу поперек ліжка, а сама лягаю скраю, — розказує молода жінка. — Поки поміщаємось. Що буде далі — не знаю, особливо коли малята почнуть повзати і бігати. До того ж кімната дуже холодна. Живемо на першому поверсі. І хоча вікна утепляли, проте холод йде від підлоги. От і потрапили всі троє дітей до лікарні із запаленням. Тільки нещодавно виписались.

Якщо чесно, то складно навіть уявити, як троє хлопців зможуть бігати у цій тісній кімнатці. Особливо на ходунцях. До того ж якщо врахувати, що тут мешкає ще один Жаннин син — чотирирічний Богданчик. Дочка Настя живе зі своїм татом, з яким Жанна розлучена. Проте і так доводиться дивуватися, як жінці вдається справлятися!

— Як вдається? Практично забула, що таке сон. Якби не добрі люди, то взагалі не знаю, як би жила. Бабусь, дідусів у нас немає. Допомогу на народження дітей я не отримувала більше двох місяців. А хлопцям же їсти треба: щодня пачка дитячого харчування йде, упаковки памперсів вистачає на два дні… А коли животики болять — дитячі коліки — відразу дві упаковки Еспумізану потрібно купувати. Одна — 37 гривень. Лікар сказала ще вітаміни Мультитабс давати… Напозичалась грошей! А рук тільки дві маю ж. Це дуже відчувається, коли хлопців годувати треба. Іноді пляшечку з харчуванням навіть Богданчику тримати доводиться. Правда, до мене часто подруги приходять допомагати. Вони, як і я, віруючі. Одяг для малят приносили, постіль, коляску дістали. Правда, лише двомісну. На трійню, кажуть, візків немає. Але обіцяли привезти ще одну одинарну. Так що викрутимось.

Поки ми розмовляли, прокинувся малий Андрійко. На вигляд він найбільший із трійні.

— Він і народився найтяжчим — 2240 грамів, — з гордістю каже мама, беручи малюка на руки. — Хоча насправді він є найменшим. Спочатку народилися близнята — Олег (2090 г) і Іван (1890 г). Коли на дванадцятому тижні на ультразвуковій діагностиці сказали, що буде трійня — розплакалась. А потім вже якось звикла до цієї думки. Аби тільки здорові були.

Жінка довго розповідала про характери своїх малюків, які уже стали проявлятися, що вони люблять… Мова зайшла про необхідність розширити житлову площу.

— Якщо чесно, то я ще не зверталася із заявою до міської ради, — пояснила Жанна. — І не тому, що вже зовсім часу немає, хоча і це також. Просто ще коли у лікарні була, то до мене приходили із якоїсь служби, з якої точно, не скажу, і особливо наголосили, що на квартиру можу не розраховувати — закону такого немає. От я і не ходила.

Отакої! Тут уже особливо зацікавило питання про те, чи відвідують багатодітну родину соціальні служби, яку допомогу пропонує міська влада, адже народження трійні — випадок рідкісний. І не щороку таке трапляється! — Та ніякої допомоги від міської влади не було, — каже Жанна. — От тільки коли дитячі гроші отримала, то прийшли із соціальної служби і сказали, що контролюватимуть витрату кожної копійки. Аж образливо, — в очах жінки заблищали сльози. — Дозволили придбати пральну машинку, газову плиту і заплатити борг за квартиру. Мене що, звинувачують у тому, що я дітей не доглядаю?

Цікаве ставлення до своїх обов’язків — контролювати гроші. А щоб допомогти, пояснити жінці її права — слабо? До того ж так і хочеться запитати, а де були всі служби, коли Жанна два місяці позичала гроші, аби кормити своїх хлопців? Чому тоді ніхто не поцікавився, як вона живе?

Питань — безліч. З ними ми звернулися до заступника Луцького міського голови, який курує гуманітарні питання Анатолія Пархом’юка.

— Цій жінці треба прийти і написати заяву. Тільки після цього ми зможемо поставити її у чергу на поліпшення житлових умов. А так… Мені важко щось сказати про цю родину. Хай приходить у міську раду. До речі, зовсім недавно у мене на прийомі був лучанин Кривцов. У нього також народилася трійня. Міська рада подарувала сім’ї пральну машину. Просив ще квартиру.

Не знаю, можливо, у наш час влада не пропонує допомогу з власної ініціативи, навіть в таких унікальних випадках, як народження трійні. Про моральну сторону, напевно, з таким ставленням до проблем пересічних лучан говорити не варто. Але є ще закон. А він говорить, що багатодітні сім’ї мають ряд пільг, що стосуються їх соціального захисту. Зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» передбачає позачергове надання з житлового фонду соціального призначення помешкання таким сім’ям та одиноким матерям і батькам, які мають 5 і більше дітей, а також у разі народження в однієї жінки одночасно трьох і більше дітей. Це якраз випадок Жанни Панасюк.