За кошти Євросоюзу проходить відновлення продуктивності осушувальних систем Волині

Багатолітня практика використання осушуваних земель свідчить, що меліорація сприяла зростанню врожайності та валового збору сільськогосподарської продукції, зміцненню економіки господарств та позитивним соціально-економічним перетворенням. Однак за останні роки відбулися істотні зміни в умовах функціонування меліорованих земель та їхнього сільськогосподарського використання. Складне економічне становище, нестача обігових коштів і матеріальних ресурсів призвели до того, що обсяги ремонтно-експлуатаційних робіт на осушувальних мережах суттєво зменшилися, регулювання режиму рівнів ґрунтових вод практично не здійснюється. Майже не вживаються заходи з підвищення родючості ґрунтів.

У господарському використанні області сьогодні знаходиться понад 416 тис. гектарів осушуваних угідь із великим ґрунтовим розмаїттям, яке за своїми агрохімічними та агрофізичними властивостями, ступенем зволоження та вмістом органічних речовин пропонує абсолютно різні умови для виробництва продукції рослинництва. Усе це потребує зваженого підходу до оптимізації технологічних параметрів таких основних ланок меліоративного землеробства, як сівозміни, обробіток ґрунту, агромеліоративні заходи, системи удобрення культур, способи регулювання водно-повітряного режиму. Ситуація виглядає особливо гострою на розпайованих землях, оскільки неузгодженість дій власників, нерозуміння в необхідності застосування окремих експлуатаційних заходів призвели до зниження технологічної функціональності осушуваних систем, а подекуди навіть деградації їх ґрунтового покриву.

Саме для відпрацювання механізмів вирішення цих проблем на території восьми сільських рад Ковельського та Ратнівського районів упроваджується проект «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні».

Реалізація проекту «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області» здійснюється з вересня 2014 по вересень 2016 року. Його основним компонентом є очищення 240 кілометрів каналів у 8 населених пунктах Ковельського і Ратнівського районів. Відновлення інфраструктури меліоративної мережі дозволить мінімізувати ризики затоплення та підтоплення сільськогосподарських земель, використати під землеробство додаткові площі, підвищити родючість ґрунтів та збирати вищі урожаї. У кінцевому результаті реалізація проекту за фінансової підтримки ЄС покликана стати реальним та вагомим внеском у підвищення якості життя населення сільських територій Волинській області.

Відповідно до завдань проекту Волинською філією Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та Поліською дослідною станцією Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» проведено початкове агрохімічне обстеження та ґрунтовий моніторинг осушуваних земель із метою розробки заходів щодо запобігання деградації ґрунтів.

Обстеження сільськогосподарських угідь поблизу осушувальних систем проводилися в Голобській селищній, Поповичівській, Майданівській, Новомосирській та Дубівській сільських радах Ковельського, а також Заболотівській селищній, Гутянській і Заліській сільських радах Ратнівського районів на загальній площі 9090 га.

За результатами наукових досліджень встановлено, що ґрунти обстежених сільськогосподарських угідь Ковельського району згідно зі зведеною бальною оцінкою мають середню якість та відносяться до п’ятого класу з десяти градацій. Ґрунти сільськогосподарських угідь Ратнівського району відносяться до шостого класу і є менш родючими порівняно з попередніми. Особливо це стосується пасовищ, які характеризуються найнижчими агрохімічними показниками.

Аналіз еколого-агрохімічних показників досліджених територій свідчить, що на значній частині осушувальних систем для ґрунтів характерна низька забезпеченість основними поживними елементами (мінеральними сполуками азоту, рухомими сполуками фосфору й калію). Низькою є їхня забезпеченість і мікроелементами, у першу чергу сполуками міді та цинку. Переважна більшість земель Ратнівського району через підвищену кислотність потребує проведення вапнування. У зв’язку з неналежним функціонуванням осушувальних мереж більшість ґрунтів характеризується незадовільними водним режимом та агрофізичними властивостями, спостерігається переущільнення, підтоплення та пересушення територій. Водночас, дослідженнями було встановлено відсутність небезпечних рівнів радіонуклідів та важких металів, що дозволяє розвивати екологічні напрямки землеробства.

Результати проведеного ґрунтового моніторингу свідчать, що для раціонального використання осушуваних земель необхідно проводити реконструкцію наявних меліоративних систем з обов’язковим урахуванням екологічних наслідків. На окремих ділянках слід застосовувати ґрунтозахисний обробіток для покращення структури та водного режиму ґрунтів. Майже вся територія потребує впровадження відновлювальних систем удобрення, які передбачають максимальне застосування органічних добрив, місцевих сировинних ресурсів, стимуляторів росту рослин та біопрепаратів. На особливо збіднених ґрунтах існує потреба в застосуванні підвищених норм мінеральних та мікродобрив.

На підставі оброблених даних виготовлено агрохімічні картограми та розроблено 301 агрохімічний паспорт. Ці матеріали передані в органи самоврядування вказаних населених пунктів для використання мешканцями громад та формування перспективних планів розвитку цих територій.

З метою підвищення рівня знань населення, передусім фермерів та агропідприємств, у рамках проекту розроблено та видано брошуру «Рекомендації щодо ефективного використання осушуваних земель». Публікація містить корисну та прикладну інформацію щодо основних понять раціонального використання ґрунтів, оптимізації їх агроресурсного потенціалу, вибору пріоритетів у способі використання власних паїв на осушуваних землях за інтенсивною, екстенсивною чи органічною системою землеробства, розроблення власних схем сівозмін. Вона призначена мешканцям сільських територій для розроблення індивідуальних заходів господарювання на відновлених осушувальних системах. Консультування щодо практичного застосування рекомендацій здійснювалося на семінарах, які протягом липня–вересня 2015 року пройшли в усіх 8 сільських населених пунктах Ковельського та Ратнівського районів, охоплених проектом. У подальшому рекомендації будуть розповсюджуватися під час проведення інших публічних заходів у рамках проекту та в інших заходах на сільськогосподарську тематику, що відбуватимуться в області.