Очисні споруди у Луцьку потребують реконструкції

Якість води у Луцьку, її запаси та проблеми збереження водних ресурсів минулого тижня обговорювали на науково-практичній конференції, що відбулася на базі педагогічного коледжу.

Виступаючи перед студентами та запрошеними, начальник відділу екології Луцької міської ради Борис Сорока повідомив, що в середньому один мешканець обласного центру за добу витрачає 270 літрів води, тоді як у Києві, наприклад, ця цифра становить 330. Суттєве зменшення споживання води почало спостерігатися після 90-х років, що пов’язано з закриттям великих підприємств, плюс лучани стали економнішими.

Борис Гнатович нагадав, що у місті, а також у 12 навколишніх селах люди п’ють воду з артезіанських свердловин, яких налічується 55. Це, мовляв, велика розкіш, адже багато міст в Україні користуються водою з поверхневих водойм. Він наголосив, що не виключено, що «наші діти, онуки та правнуки колись питимуть воду зі Стиру, адже запаси артезіанської не безмежні, тому наше завдання — зробити все для того, щоб зберегти поверхневі водойми. А це річки Стир, Омелянівка, Жидувка, Сапалаївка».

Його слова підтвердив головний інженер КП «Луцькводоканал» Сергій Строк. Зокрема він сказав, що вода, яка подається з артезіанських свердловин, відповідає Держстандарту України «вода питна», вона натуральна та корисна. «Я не агітую проти бутильованої води, але та, що тече з крана, — натуральна. А те, що ви знаходите в чайниках, — це солі, які говорять про те, що вода жива, а не мертва, тому не треба її боятися», — заявив Сергій Борисович.

Усі присутні мали можливість переглянути відеофільм про очисні споруди стічних вод на КП «Луцькводоканал». Очисні споруди, що знаходяться в районі Вишкова, експлуатуються ще з 1973 року. Їх проектна потужність становить 120 тисяч м3 на добу. Але фактично в очисні споруди потрапляє 80-100 м3 рідини. Стічні води проходять механічну та біологічну очистку, після чого впадають у річку Стир. Контроль за їх якістю здійснює акредитована лабораторія очисних споруд цього ж підприємства. «Понад 200 працівників відповідного цеху працюють над очищенням і роблять все можливе, що можна вижати зі споруд, яким вже далеко за 30, так, щоб природа після цього не постраждала», — прокоментував побачене на екрані головний інженер Луцькводоканалу. Він стурбований тим, що обладнання на підприємстві застаріле і необхідна його модернізація. А також зауважив, що з’являються все нові хімічні речовини, наприклад, різні миючі засоби, які людина придумала для полегшення своєї життєдіяльності, а от воду від них неможливо очистити.

Начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель підтвердив думку про те, що вода з артезіанських свердловин чиста, але попросив не забувати, що проходить до домівок вона через, на жаль, уже відпрацьовану каналізаційну систему. Тому говорити про її безпеку, мабуть, не варто. Він також закликав молодь не вживати солодкі газовані напої, які продаються у наших супермаркетах та магазинах, наприклад, «Козацький квас», а також пиво, бо 90% цього напою виготовлено з консервантів, смакових добавок, на які організм реагує гастритами, нефритами, гепатитами. «Смертність через хвороби органів травлення посідає третє місце, а раніше вона була на десятому. Це говорить про те, що ми вживаємо дуже багато неякісної продукції», — впевнений Федір Кошель. На його думку, якщо споживач відмовиться від такої продукції, то виробники будуть змушені покращити її якість.