Святковий «корпоратив» від Скрябіна у Луцьку – аншлаг у темряві
8 березня на сцені кіноконцертного залу «Промінь» відбувся концерт гурту «Скрябін», обіцяний як акустичний та у супроводі симфонічного оркестру… …Кузьма Скрябін: музичний розбишака, який на сцені дозволяє собі досить – таки фривольний конферанс в стилі
8 березня на сцені кіноконцертного залу «Промінь» відбувся концерт гурту «Скрябін», обіцяний як акустичний та у супроводі симфонічного оркестру…
…Кузьма Скрябін: музичний розбишака, який на сцені дозволяє собі досить – таки фривольний конферанс в стилі тернопільсько-полісько-львівського-жаргону з домішкою суржику - для колориту. Все це смішно, кумедно, весело – публіка регоче і невідомо від чого більше тішиться: чи то від пісень, чи від конферансу Кузьми. Зал заповнений вщент. Але все-таки – дозволимо собі критично глянути на деякі «перли» одного з лідерів вітчизняного шоу-бізнесу.
Звук. Відверто кажучи, склалось таке враження що звукорежисер явно недочував: в результаті його маніпуляцій за пультом в залі стояла суцільна шумова какофонія, і в цьому шумі лише за гупанням барабанів вгадувався ритмічний малюнок кожної наступної пісні. Музиканти грали злагоджено, чимало відомих пісень прозвучало в оновленому аранжуванні (в тому числі «Танець пінгвіна, чи «Олігархи»), але публіка все-таки чула в основному суцільний шум. Навіть власний спів лідера – Кузьми – не завжди «вгадувався», слова пісень було чути «через раз». Нема чого списувати на буцімто недосконалі акустичні властивості кіноконцертного залу «Промінь»: на цій же сцені свого часу набагато якісніше звучання демонстрували і «Мумій Тролль», і «Океан Ельзи» - це як раз приклад «колег по жанру». З поваги до меломанів згадаємо акустичні концерти рок-гуртів, які можна вважати прикладом для наслідування: «Акустика «Скорпіонз» чи «S&M» «Металіки». Так, це світовий рівень. Але і ми ніби як вважаємо себе не глухою периферією. Та й нинішній рівень звуковідтворювальної техніки – при її вмілому використанні – дозволяє робити… ні, не диво, але досить пристойне звучання - навіть у Луцьку, і навіть «Скрябіну».
Широко анонсований виступ симфонічного оркестру викликає подив і розчарування. Нагадаємо, що в рекламі концерту було заявлено саме акустичний виступ. В результаті – оркестр був не більше, ніж декорацією. Та й то – при якомусь вже занадто таємничому характері освітлення. Музикантів було – крім того що не чути – та ще й досить погано видно! Чи то в організаторів бракувало коштів на додаткову пару-другу сценічних прожекторів, чи у інженера по світлу своє бачення того, як треба (а швидше – як нетреба) освітлювати солістів і музикантів…., але переважну частину концерту обличчя самого Кузьми і його колег були приховані пів тінями, а іноді і просто темрявою.
Не зважаючи на присутність на сцені 25 музикантів на чолі із диригентом (усі при фраках, «озброєні» скрипками, віолончелями, трубами і т.д.) чути було лише окремі звуки, які видавала духова група труба та саксофон. А народ – таки чекав, і хотів почути гру справжнього оркестру. Як-ніяк – це був оркестр Львівського театру ім..М. Заньковецької, широко знаний у «західній столиці» і не тільки! Ну хоч би якусь увертюру на початку концерту почути...
Уявіть: в залі настає таємнича темрява, на сцені з’являється оркестр. Зал аплодує, зал заінтригований – ось-ось почнеться обіцяна «скрябінська акустика»… . Але даремно було сподіватись…. – як кажуть – «іншим разом, і не в цій країні». Перша композиція, друга, третя… Підсилене процесорами звучання електричних інструментів «Скрябіна», яке добросовісно видавали його музиканти, безнадійно глушило «тонкострунних» та «мідно-трубних» музикантів оркестру. Можна було лише здогадуватись – уважно стежачи за рухами смичків – якого такого «академічного» характеру додають учасники оркестру музиці гурту «Скрябін». Якби хоч одну пісню галасливі «Скрябіни» зіграли реально в «акустиці» - тобто – під акустичну гітару, бас міг би помовчати, вгамувались би і барабани – і дати Кузьмі з його солісткою заспівати під супровід скрипок, альтів та віолончелей, труби і саксофона – оце був би номер. Якого, власне, і бракувало.
А розбишака Скрябін «відривався» по повній, жартуючи після кожної пісні, по декілька хвилин із захопленням віддаючись власному гумору більше ніж безпосередньо концерту. Склалось враження, що увесь цей проект, вміло і дуже гарно рекламований був насправді не достатньо підготовлений самим Кузьмою. Ясно, що Кузьма з його досвідом шоу-мена «завжди готовий». Безперечно, неоціненною є його підтримка людей з особливими потребами – тих, що мають проблеми з опорно-руховим апаратом і прибули на концерт на інвалідних візках. Але це нікому не дає права не робити якісне шоу.
Отже, в результаті глядачі потрапили на звичайнісінький концерт «Скрябіна», і далеко не на кращий. Все було схоже на провінційний «корпоратив» до 8 березня, ведучим на якому працював Кузьма, для антуражу – оркестр, для музичного галасу – гурт «Скрябін».
Дмитро Ураєв.
