У Раду рветься сотня корупціонерів та прихильників «диктаторських законів»
У партійних списках найбільше тих, хто голосував за диктатуру, має КПУ – 12, у партії Тігіпка «Сильна Україна» їх дев’ять.
До Верховної Ради намагаються потрапити понад сто скандально відомих політиків та фігурантів корупційних справ. Так, дослідивши список кандидатів у народні депутати, було визначено, що мінімум 78 осіб є фігурантами корупційних скандалів і 55 депутатів, які голосували за «диктаторські закони» 16 січня, йдеться на сайті руху «Чесно».
«Голосування за «диктаторські закони», коли запроваджувалася кримінальна відповідальність за наклеп, за екстремістську діяльність, якою вважалася наявність шин у багажнику, є люстраційним фактором в українській політиці. Люди, голоси яких були під законами від 16 січня, не повинні повернутися в парламент», — переконаний активіст руху, представник Інституту медіаправа Тарас Шевченко.
За даними руху, щонайменше 33 кандидати балотуються як самовисуванці. У партійних списках найбільше тих, хто голосував за диктатуру, має КПУ – 12, у партії Тігіпка «Сильна Україна» їх дев'ять, від «Блоку Петра Порошенка» по 206 округу іде Владислав Атрошенко, який теж причетний до законів 16 січня.
Водночас, за даними журналістських розслідувань, у списках партій чимало корупціонерів.
Так, у «Батьківщині» їх 13 (зокрема, рух «Чесно» називає і прізвище лідера партії Юлії Тимошенко), у президентському «Блоку Петра Порошенка» та «Народному фронті» Яценюка по вісім осіб, шестеро з «Опозиційного блоку» — скандально відомі Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Добкін, Нестор Шуфрич, Наталя Королевська та Тетяна Бахтеєва, в партії «Сильна Україна» знайшли лише чотирьох, у КПУ – трьох, по двоє у «Громадянській позиції» Гриценка та «Радикальній партії» Ляшка.
Лише одного корупціонера виявили у списку «Свободи».
Активісти вже звернулися до лідерів політичних сил, аби вони переглянули виборчі списки.
«Ще не пізно позбутися баласту старої корумпованої системи, очиститися і виключити зі списку всіх кандидатів, які є одіозними», — наголосила представниця громадської організації «Центр UA» Інна Борзило.
У партіях поки що не відреагували на звернення.
Водночас у Комітеті виборців України журналістські розслідування назвали непереконливим аргументом.
«Офіційної доказової бази немає. Якщо судових заборон немає, не під слідством, то кожен може обирати і бути обраним за будь-якої системи: чи за партійними списками, чи по мажоритарним округам», — зауважив експерт КВУ Андрій Линик.
