Цього року селяни на картоплі не зароблять

Сезон збору врожаю картоплі у розпалі. Цього року вродила вона непогано, проте ціна на бульбу, кажуть аграрники, низька. Які чинники впливають на вартість нашого «другого хліба», як не прогадати і мати прибуток, дізнавалися «Відомості». 

За інформацією заступника директора департаменту агропромислового комплексу Волинської ОДА Олександра Книша, в області картоплею засаджено 69 тис. га, з яких 99% полів належить власникам особистих селянських господарств. Врожай по області  вже  кілька  сезонів  становить трохи більше мільйона тонн. Скажімо,  минулого  року  було  зібрано 1,084 млн т картоплі, цьогоріч, згідно з прогнозом, буде 1,114 млн т. 

— Цей рік благодатний на всі культури, — розповідає Олександр Сергійович. — Традиційно найбільшими споживачами картоплі є південно-східні області — Запорізька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Одеська. Але цього року бараболя добре вродила у центральних регіонах — на Вінниччині та Київщині, тому, зважаючи, що пальне надто дороге, з Півдня та Сходу до нас не поїдуть, а будуть скуповуватися на Вінниччині. Так, одним із чинників, який впливає на ціну, є те, чи вродила картопля в центральних областях.

До речі, ми хотіли піти на випередження такої ситуації, тож керівництво краю написало листа до наших колег зі східних регіонів із пропозицією започаткування співпраці виробників. Вони везуть до нас помідори, баштанні, ми, відповідно, до них будемо відправляти бульбу. Практично всі області, крім Донецької та Луганської, бо там війна, погодилися на співпрацю, ми їм надали контакти наших виробників. 

Загалом, каже Олександр Книш, ціну на картоплю регулювати неможливо, бо вона залежить від ринку: попиту і пропозиції. Він радить зараз бараболю не збувати, бо поки що ціна на неї «ажіотажна», адже зараз усі її копають.

— Є інформація, що купують навіть по 80 коп., а це значно нижче собівартості, — продовжує посадовець. — Оскільки виробники картоплі — це одноосібні дрібні господарства, то вони не можуть диктувати ціну на ринку. Цим і користуються перекупники. Одноосібники не мають потужностей для зберігання бараболі, й пікове надходження її на ринок саме у вересні. Перекупники знають це, вони мають транспорт, мають де зберігати й активно скуповують. У людей безвихідь — хоч-не-хоч, а збувати треба.

Як вихід Олександр Книш радить селянам об’єднуватися у кооперативи. Тільки згуртовано, разом можна відстоювати ціну, а також подбати про картоплесховища.

— Потрібно вишукувати шляхи реалізації картоплі без посередників, — веде далі Олександр Сергійович. — Яким чином? У нас є списки тих, хто хоче її купувати на Сході, можна з ними зв’язатися і домовитися. Крім того, в області поставлено задачу: забезпечувати бюджетні заклади продукцією від виробників, тобто й від особистих селянських господарств. Що для цього потрібно? Не ховати свою продукцію, бо у нас такий менталітет, а, навпаки, повідомляти у районні управління сільського господарства, сільські ради про те, що у мене є стільки-то бульби. Якщо хороший урожай, то селянин із одного гектара може зібрати 15–20 тонн і більше. Ми кожного вівторка на сайті облдержадміністрації поновлюємо інформацію про ціни й об’єми для реалізації бюджетним закладам. Є певні моменти. Якщо продукція з паїв, то доведеться сплачувати 15% податок (ПДФО), якщо ділянка розміром менше двох гектарів і це не пай, то може реалізовуватися без податку. Інший варіант, яким я би радив обходити посередників, — залучатися до ярмаркової діяльності. Зараз проходять ярмарки у Луцьку, в містах обласного значення, селищах.

Також Олександр Сергійович радить селянам збалансовувати посівні площі овочів. Скажімо, цього року хороша ціна на цибулю, тому, на його думку, не варто садити тільки саму бульбу.

— Щоб зменшити собівартість картоплі, треба все ж таки йти в ногу з наукою, — каже Олександр Книш. — Є три складові, які дадуть нормальний урожай, — це підготовка ґрунту, вибір якісного посадкового матеріалу і подальший захист. Якщо все це зробити правильно, то можна взяти максимальний урожай. Середня урожайність по області з гектара — 140 центнерів, якщо ж належний обробіток, насіння, ви затратите на 20% більше фінансових ресурсів, але отримаєте урожай у 300 ц, навіть 400 ц. І за низьких цін принаймні будете виходити у нуль, а не в мінус. Потрібно робити аналіз ґрунту, щоб знати, чого «хоче» земля, яких добрив, — звідси починати.

— Як же бути селянам сьогодні, невже збувати за безцінь? — ведемо мову далі з посадовцем.

— Дехто з селян, як варіант, буде картоплю використовувати у тваринництві, на корм свиням, щоб мінімізувати втрати.

Що думають про нинішній сезон самі виробники-аграрники, ми поцікавились у голови асоціації фермерів Рожищенського району Руслана Хомича. Особисто він ще картоплі не продавав. Та, за його інформацією, перші два торгові тижні бараболя коштувала 1,30–1,50 грн за кілограм.

— Хотіли купувати й ще дешевше — від 90 коп. і до 1,20 грн, однак ніхто з селян за таку ціну не погоджувався продавати, — повідав господарник. — Були покупці зі Львівщини, платили по 1,50 грн за картоплю, яку потім на «Шуварі» у Львові оптом реалізовували по 2 грн. Є тенденція до підняття ціни, думаю, коливатиметься від 1,50 до 2,20 грн/кг.

Однак, повідомляє фермер, на бульбі цьогоріч селяни не зароблять, бо навіть ціна 2,20 грн/кг не є рентабельною, адже сьогодні дизпаливо коштує більше 16 грн, плюс вартість запчастин. За його словами, реалізація по 3,50 грн/кг мала б дати рентабельність.

— У нас в основному комбайни і копачки польського виробництва, запчастини купуємо з-за кордону, а тепер вони надто дорогі, — продовжує Руслан Хомич. — Окрім того, багато картоплі зіпсованої, приблизно 20% залишається на полі, бо надгнила, особливо червоних сортів. Вона буде погано зберігатися. Що поробиш — такий цей рік. До того ж сьогодні селяни активно допомагають армії і частину врожаю віддадуть на її потреби.

На запитання, чи укладає він наперед угоди про реалізацію своєї продукції, Руслан Миколайович відповів, що 90% виробників цього не роблять.

— Є усні домовленості з постійними клієнтами, які вже знають нашу продукцію та довіряють нам, — відповідає фермер. — Телефонують мені й зі Львова, зі Сходу, Карпат, місцеві перекупники.