Які зміни очікувати від нового Закону «Про вищу освіту»
Раніше кожен вуз напрацьовував свої навчальні плани і затверджував їх у міністерстві. Тепер же ВНЗ має право самостійно визначати організацію навчального процесу, вибирати типи програм підготовки бакалаврів та магістрів, визнавати та підтверджувати ступені освіти, отримані у закордонних вищих навчальних закладах.
З 6 вересня набирає чинності Закон України «Про вищу освіту». Про необхідність його прийняття в освітянських і наукових колах говорили декілька років. Що принципово нового у ньому прописано і чи зміниться вища школа з його прийняттям — «Відомості» запитали у доктора історичних наук, професора, проректора з навчальної роботи Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (СНУ) Світлани Гаврилюк.
Автономія вузів
В основі закону — ідея університетської автономії. Насамперед в академічній, організаційній і фінансовій сферах. Іншими словами, вищі навчальні заклади (ВНЗ) стануть більш незалежними від Міністерства освіти. Раніше кожен вуз напрацьовував свої навчальні плани і затверджував їх у міністерстві. Тепер же ВНЗ має право самостійно визначати організацію навчального процесу, вибирати типи програм підготовки бакалаврів та магістрів, визнавати та підтверджувати ступені освіти, отримані у закордонних вищих навчальних закладах. Змінюється структура освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до західних стандартів. Проте варто наголосити, що на «спеціаліста» студентів ще прийматимуть до 2016 року і дипломи спеціалістів прирівнюватимуться до магістерських. За новим законом ректор обиратиметься не більше як на дві каденції терміном на п’ять років. Це стосується і деканів та завкафедрами. Щодо останніх, питання спірне. Адже завкафедрою — це керівник цілої наукової школи. Вона формується не один рік. А якщо на кафедрі взагалі один доктор наук? Тому тут є питання.
Дуже важливо, що тепер університет може розпоряджатися власними грішми. Раніше він цього робити не міг. Таким чином університети зможуть розвиватися і забезпечувати себе всім необхідним для навчального і наукового процесів. Кошти від студентів-платників мають іти на облаштування лабораторій, купівлю комп’ютерів, наукової літератури тощо. Зарплату ж викладачам платитимуть із держбюджету і спецфонду. Штатні розписи, надбавки до зарплати треба буде публікувати на веб-сайті університету. Таким чином вони стануть відкритими і підзвітними громадськості.
Наукова діяльність
Значний плюс: тепер вчені ради ВНЗ матимуть право присвоювати наукові ступені. У цьому плані буде більша відповідальність при захисті дисертацій. Адже таку роботу треба до захисту опублікувати на сайті університету, де проводиться захист, в тому числі з відгуками офіційних опонентів. Публічність і прозорість процесу сприятиме появі якісніших робіт. Це величезна новація. Крім того, це питання контролюватиме Національне агентство із забезпечення якості освіти. Ця структура буде вести аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, займатися ліцензійною експертизою, формуванням єдиної бази спеціальностей, затвердженням стандартів вищої освіти, акредитацією спеціальностей. Раз на рік агентство має оприлюднити результати своєї роботи.
Держзамовлення даватимуть згідно із рейтингом
Для студентів також є новації. Законом передбачено створення електронної бази даних. Вся інформація про видані дипломи має вноситися вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти. Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти. На сайті міністерства також можна побачити, уже починаючи з цього року, держзамовлення для кожного вишу. Буде більше відкритості. Адже державне замовлення даватимуть на основі рейтингу ВНЗ, який проводитимуть незалежні громадські установи, які матимуть відповідні ліцензії. Думаю, що при такій практиці дуже багато вузів зникнуть самі собою.
Дипломи
Зникла норма, за якою студенти зобов’язані відпрацювати за направленням три роки, якщо вони навчались за рахунок держави. Випускники без роботи не залишаться. Навпаки, матимуть ширші можливості працевлаштування, у тому числі за кордоном. Уже сьогодні університет зацікавлений у тому, щоб видавати не просто диплом європейського зразка, а й додатки до диплома. Там широко прописуватимуться навчальні дисципліни, теми, які вивчали студенти і кожен, хто схоче працевлаштуватися у Європі, зможе показати працедавцю, що він вивчав, скільки має годин практики, скільки слухав теоретичних лекцій, що засвоїв, які кваліфікації присуджено. Крім того, дисципліни можуть за бажанням студентів викладатися англійською мовою. І це також буде прописано у дипломі. Це крок до міжнародного визнання українських дипломів.
Студентам дадуть більше прав
Розширюється автономія і повноваження для студентського самоврядування. Згідно з новим законом, з представниками студентства будуть узгоджуватися відрахування, переведення студентів з платної на державну форму навчання, заселення гуртожитків тощо. Студенти матимуть право голосу і при обранні ректора.
