Файне місто Тернопіль

Якщо страшенно хочеться вирватися за межі рідного міста, проте часу на кількаденну подорож бракує, можна планувати такі собі тури вихідного дня. Повірте, є чимало захопливих місць, до яких із Луцька рукою подати. Ми вирішили поїхати у файне місто Тернопіль. Засноване Яном Амором Тарновським у 1540 році, під час Другої світової воно було практично знищене, тож історичних будівель тут лишилося вкрай мало, та, попри це, погуляти Тернополем не менш цікаво.

Їхати до Тернополя від Луцька доволі вигідно, адже по дорозі можна зробити щонайменше чотири зупинки, щоб погуляти замками та палацами. Так, спершу можете спинитись у Дубні та завітати у тутешню фортецю. Наступний пункт — Кременець. Тут варто піднятися на Замкову гору (вона ж Бона), з якої відкривається неймовірний краєвид. Не менш цікавими будуть зупинки в містечках Вишнівець і Збараж, де розміщені палац і парк князів Вишневецьких і Збаразький замок. Нехай ці пам’ятки і не мають такої величі, як Луцький замок, та все одно захоплюють туристів. У кожній із них є чудові оглядові зали з неймовірно насиченими експозиціями. Так, із особливим захопленням роздивлялись екскурсанти музей тортур у підземеллі Збаразького замку.

Нарешті Тернопіль. Його хочеться назвати містом парків, бо їх тут аж шість. Обираємо найпопулярніший — парк імені Тараса Григоровича Шевченка, який лежить на берегах Тернопільського ставу.

Саме озеро є родзинкою Тернополя, адже у світі лише три міста, які мають у самому серці таку велетенську водойму. Тільки у Тернополі центром можна гуляти на катері. Саме так, водні прогулянки — тернопільська фішка № 1. Ставом курсує два катери з різницею близько 20 хвилин, і щоразу вони заповнені практично вщерть. На коротеньку водну прогулянку зголошуються і місцеві, і туристи. Та й коштує вона лише 10 гривень. Крім того, на причалі красується й яхта «Тернопіль». Годинна прогулянка під вітрилами обійдеться компанії у 220 гривень. Також можна орендувати і катамарани, ціна питання — від 10 гривень за півгодини.

Як і всі чемні мандрівники, ми вирішили побавити себе прогулянкою на катері. З водного плеса роздивляємося Тернопіль під зовсім іншим кутом. Поки милуємося краєвидами, увагу приковують яхтсмени, що вміло підкоряють хвилі. Виявляється, у Тернополі доволі розвинений водний спорт, тут навіть змагання на аквабайках влаштовують.

Проїхавшись із вітерцем на катері, починаєш задумуватися, чому чогось подібного немає в Луцьку, адже річка в нас протікає чималою частиною міста. Звісно ж, катери тут не пройдуть, а от покататися на човні під вечір було б непоганою атракцією.

Спустившись із судна, вже уважніше роздивляєшся набережну… і помічаєш неймовірну кількість людей. Погожим вечором вихідного дня охочих прогулятися виявилося немало. Мами з візочками поволі шпацирують довжелезною набережною, діти бавляться на майданчиках, молодь же обирає велосипеди. А поганяти на «залізних конях» тут є де. Тротуари доволі широкі та рівненькі, має як розвернутися навіть дітлашня на роликах.

Ще одна фішка парку біля ставу — тут є безкоштовний вай-фай. Отож не дивно, що лавки окуповані молоддю, яка «зависає» в соціальних мережах, але є й місце для поважних людей, котрі, розмістившись у тіні дерев, читають із планшетів останні новини.

Про наболіле. У парку Шевченка є безплатні вбиральні. Причому не загиджені дерев’яні клозети, а цілком пристойні й чистенькі. У Луцьку ж у цьому плані традиційно проблемно.

Збирає озеро на своїх берегах і рибалок-ентузіастів. Здається, сюди вони приходять не по улов, а по душевний спокій. Є на ставу й ще одна цікавинка — острівець закоханих, який із берегом сполучає місток. Здається, знайти для себе розвагу до душі поблизу водойми можуть абсолютно всі. Тож уже за кілька годин перебування тут напрошуються слова: «Тернопіль — місто для людей!».