Українську освіту чекають зміни

Днями завершився термін реєстрації на проходження зовнішнього незалежного оцінювання-2014. Отож більшість випускників починає особливо активно готуватися до майбутнього тестування. Тим часом без роботи не сидітимуть і освітяни. Новопризначений очільник Міністерства освіти і науки України Сергій Квіт збирається впровадити в галузі низку реформ, частина з яких почне діяти вже цього року. Про що саме йдеться, дізнавалися «Відомості».

На Волині зменшилася кількість учасників ЗНО

Як розповіла директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк, для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні станом на 11 березня зареєструвалося 6780 волинян.

— Це менше, ніж останніми роками. Така ситуація пов’язана з демографічним чинником, оскільки випускників шкіл у 2014-му менше. Крім того, цьогоріч при вступі у вищі навчальні заклади ще діятимуть сертифікати, видані в 2008–2013 роках. А отже, й випускників минулих років проходитиме ЗНО менше. Нині таких зареєструвалося 1100 осіб. Торік близько 20% учасників були випускниками минулих років, — каже Лариса Володимирівна.

Традиційно найпопулярнішими предметами, з яких складатимуть тести, лишаються українська мова і література, історія України та математика. Абітурієнти при реєстрації обирали різні дисципліни з пропонованих 11-ти, з-поміж яких і російська мова та світова література. А одна людина обрала як іноземну мову іспанську.

Вже другий рік поспіль в Україні дозволено складати тести регіональними мовами та мовами національних меншин. Цьогоріч, зі слів Лариси Середяк, лише кілька волинян виявило бажання розв’язувати завдання з математики, хімії, біології російською.

Крім того, вона повідала, що 22 та 29 березня в Україні пройде пробне ЗНО. Для участі в ньому зареєструвалося понад три з половиною тисячі волинян. В області працюватиме 20 пунктів тестування, які організують майже у кожному районі.

— Ще й досі до нас надходять заявки на участь у пробному тестуванні, та реєстрація тривала лише в листопаді, тож, на жаль, додатково зареєструвати нікого не зможемо. Саме тестування відбуватиметься в умовах, максимально наближених до справжнього ЗНО, — зазначила пані Середяк.

Також вона додала, що традиційно на основній сесії тестування співпрацюватимуть із Державною службою охорони. Тож під час складання окремих іспитів будуть оголошені технічні паузи, коли охоронці з металошукачами перевірятимуть, чи, бува, не мають учасники ЗНО з собою мобільних телефонів чи інших пристроїв зчитування.

Атестат відіграватиме меншу роль при вступі

Одним із перших кроків оновленого Міносвіти була заява про те, що середній бал атестата при вступі цього року буде зменшено: він враховуватиметься в сумі не 200 балів, а 12. Як це відбуватиметься та для чого потрібно, розповіла Лариса Середяк.

— У 2010 році з руки тодішнього міністра Дмитра Табачника середній бал атестата почали обраховувати в сумі 200 балів, а це означало, що він мав велике значення при вступі й оцінки в ньому були майже рівнозначними з результатами ЗНО. У наступні роки ми зіткнулись із прикрою ситуацією: бали в атестаті не збігалися з тим, як випускники складали тести. Тобто в школі учень був відмінником, а ЗНО проходив не надто добре, та в підсумку це йому дозволяло вступити у ВНЗ, — пояснює Лариса Володимирівна. — Щоб діти закінчили школу з хорошими оцінками, батьки почали їх переводити з навчальних закладів із вищим рівнем у звичайні, де було легше отримати «відмінно». Тож пішла боротьба не за реальні знання, а за оцінки в атестаті. Через те поширенішими стали прояви корупції в школах. У деяких регіонах різко зросла кількість медалістів. Логічно, що цією ситуацією були невдоволені освітяни й уже давно наполягали, щоб середній бал атестата обраховувався менше як у 200 балів.

Крім цього, за словами Лариси Середяк, було б добре, якби медалі випускникам шкіл давали, враховуючи результати ЗНО.

Директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти вважає, що, аби поставити абітурієнтів у абсолютно рівні умови, потрібно відмовитися від додаткових балів при вступі для тих, хто відвідував курси довузівської підготовки при вишах.

— Якщо це курси природничо-математичного профілю, то лише за їх відвідування абітурієнту додають до 20 балів при вступі. Це несправедливо. Адже вони платні, крім того, зосереджені при університетах, тож для багатьох є недоступними через брак коштів чи віддалене проживання. Тому, можливо, з наступного року таке правило буде скасовано, — каже Лариса Володимирівна.

Дев’ятикласникам і бакалаврам теж можуть увести свого роду ЗНО

Ще одна проблема, на думку пані Середяк, — те, що школярі, щоб оминути ЗНО і вступити у виш, після 9 класу йдуть у коледжі чи технікуми, а вже після їх закінчення за договорами між навчальними закладами потрапляють одразу на третій курс вузу. За її словами, це несправедливий підхід, який до того ж ще й дозволяє розвиватися корупції.

— Потрібно працювати над тим, щоб ЗНО запровадили і для випускників 9 класів. Тоді будемо бачити, хто і з якими знаннями потрапляє в коледжі, технікуми, ВПУ, — вважає директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Зі слів Лариси Володимирівни, непогано було б запровадити тестування, схоже на ЗНО, і для бакалаврів, що збираються вступати у ВНЗ для здобуття ступеня магістра. Освітянка каже, що торік вона чула безліч «страшних історій» від студентів про те, в скільки обходиться вступ на магістратуру.

— У вищих навчальних закладах при вступі на магістратуру студенти складають тести з іноземної мови та профільний іспит. Але річ у тому, що вони створені самими викладачами, є внутрішньо вузівськими, що викликає багато запитань, — зазначає Лариса Середяк.

Загалом, якщо вірити обіцянкам Міністерства, освіту найближчим часом чекають саме якісні зміни. А що вийде з цих хороших намірів і починань, як завжди, покаже час.