Винахід юного рівнянина може змінити світ
На зустріч, яка відбувалась у стінах РМАНУМ, юний науковець приніс макет свого пристрою. Відверто кажучи, для пересічної людини зрозуміти суть винаходу важко, адже для цього потрібно добре розумітися на фізиці. Однак ми все ж таки спробували розібратись у цій конструкції.
Дев’ятикласник Іван Остапін, вихованець Рівненської Малої академії наук учнівської молоді (РМАНУМ), винайшов нові пристрої, які можна використовувати в електроніці, машинобудуванні, медицині, зокрема при лікуванні раку й інших хвороб. Свої прилади він презентував на конкурсній виставці «Майбутнє України», де виборов 2-е місце, а також став фіналістом конкурсу Sikorsky Challenge. Останній розрахований, зокрема, на молодих науковців до 35 років, аспірантів і студентів. Цього ж року в ньому взяли участь і діти — тільки п’ятеро осіб зі всієї України, в тому числі й Іван. Із молодим винахідником і його науковим керівником спілкувалася журналіст «Відомостей».
На зустріч, яка відбувалась у стінах РМАНУМ, юний науковець приніс макет свого пристрою. Відверто кажучи, для пересічної людини зрозуміти суть винаходу важко, адже для цього потрібно добре розумітися на фізиці. Однак ми все ж таки спробували розібратись у цій конструкції.
— Мій прилад — це реактор для синтезу вуглецевих наноструктур електророзрядним методом, — пояснив Іван. — Незважаючи на таку складну назву, він має доволі прості конструкцію та принцип роботи. Між позитивними та негативними електродами подається напруга, виникає електродуга, яка нагріває етиловий спирт, унаслідок чого він розширюється і з нього синтезується кластер нановуглецю. Пізніше у процесі зниження температури і тиску з них утворюються наноструктури.
Науковий керівник Івана Ярослав Боровий, який веде в академії гурток «Практичне винахідництво», зауважив, що нанотехнології — це наступна технічна революція, нова перспективна наука на стику техніки, біології, хімії.
— На наших розробках можна виробляти фулерени та нанотрубки, — пояснює Ярослав Анатолійович. — Але дуже маленького розміру — 10 у мінус 9-му степені. Фулерен виглядає як пустий усередині м’ячик (демонструє на малюнку. — Авт.). Нанотрубки зараз вирощують до чотирьох міліметрів, а рано чи пізно, бо в це вкладається багато коштів, навчаться вирощувати їх метр і більше — взагалі важко уявити, як тоді зміниться наш світ! Наприклад, металевий канат на підйомному крані зараз важкий, багатожильний, а буде от таким (показує провід, що з’єднує клавіатуру з комп’ютером. — Авт.) і в десятки разів міцнішим, аніж сталевий. Якщо брати галузь медицини, то я не буду наводити приклад про рак, бо нас уже замучили телефонними дзвінками зі всієї України про допомогу вилікувати. Я ж наголошую, що наші роботи мають лишень пошуковий характер. Це пристрої, за допомогою яких можна виготовляти вуглецеві наноструктури. Якби виростити нанотрубку відповідного розміру, то можна було б, оскільки вона пустотіла, помістити у неї лікарські речовини. Вона запаюється, як капсула, вводиться в організм, за допомогою магнітного поля підводиться до певного місця — й ліки потрапляють точково, а не отруюють усі органи. Наприклад, підводимо до пухлин. Отож наноструктури можна використовувати і в будівництві, і в медицині, і в електроніці.
Ярослав Анатолійович розповів, що надихнув на роботу в цьому напрямку директор РМАНУМ Олександр Андрєєв, який уже давно цікавиться цією проблемою.
— Ми проаналізували у літературних джерелах, що робиться у світі на цю тематику, вибрали аналоги, прототипи і почали винахідницьку роботу, — продовжує науковий керівник. — І як результат — три патенти у нас є, два ще подано. Ми працюємо з перспективою на майбутнє. Цей блок закінчуємо і переходимо в інший — виробництво наносуспензій, — каже про перспективи Ярослав Анатолійович.
З іншими своїми вихованцями він працює над темою сонячних панелей і сонячних теплових електростанцій.
За перемогу в конкурсах Іван Остапін, окрім того, що прославився, отримав і грошову винагороду. Зокрема, 600 гривень — за 2-е місце у «Майбутньому України», від МАНУ — дві тисячі гривень, від Фонду сприяння інвестиціям — іще п’ять тисяч. Планує більшу частину цих коштів використати на розробку наступного пристрою для одержання вуглецевих наноструктур у рідинах.
На фото: Івана нагороджує директор програм Міжнародного фонду сприяння інвестиціям Сергій Маулік
На запитання, про що мріє, відповів, що після школи вступатиме на факультет матеріалознавства Київського політехнічного університету.
