Кожен третій школяр не має здоров’я повноцінно займатися на фізкультурі

До редакції «Відомостей» звернувся батько 10-річної дівчинки. Його донька завжди відвідувала уроки фізкультури, займалася плаванням, навіть виборювала на змаганнях призові місця. Після хвороби Марійці довелося пройти медогляд і так звану пробу Руф’є, що призначається для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні. Лікарі зробили висновок, що дитині тепер потрібно займатись у спецмедгрупі. Батьки не згідні з такою позицією, вважають, що дівчинка може, як і раніше, ходити в основну групу. Адже на запитання, що роблять учні у спецгрупі, учениця відповіла — сидять на лавці. За порадою, а також роз’ясненням стосовно уроків фізкультури та поділу на групи дітей «Відомості» звернулися до головного спеціаліста управління освіти й науки облдержадміністрації Володимира Довганюка.

Сьогодні, на думку Володимира Миколайовича, існує дві найбільші проблеми — якість проведення медичних оглядів і якість роботи вчителів фізичної культури.

Щодо першої, то, як розповів пан Володимир, із 2009 року, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я, уведено обов’язкові медичні профілактичні огляди учнів загальноосвітніх навчальних закладів, де окрему позицію займає проба Руф’є. Тобто учневі вимірюють пульс у стані спокою й після присідання та за певною формулою визначають функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи. За її результатами школярів записують до спецмедгруп.

— На Любомльщині в Римачах одинадцятикласник, срібний призер серед школярів із дзюдо, займався у райцентрі у спортшколі, — наводить приклад Володимир Довганюк. — Піднімаю накази про розподіл учнів на групи, а цей хлопчина записаний у спеціальній медичній групі за пробою Руф’є. Отже, від спортшколи він проходить одне обстеження — і здоровий, а у звичайній школі результат медогляду інший. Аналогічна ситуація спостерігається й по Луцьку. Ця проба Руф’є — це камінь спотикання. Щоквартально проводжу семінари для фахівців фізичної культури, ми обговорюємо ці питання з медиками. Вважаю, що проблема навколо здоров’я учнів створена штучно, а все через якість проведення медичного огляду. Одна дитина на 4-й чи 5-й поверх поліклініки вибіжить по східцях, інша пройдеться повільно — і тут починають проводити тести Руф’є. Тож не дивно, що результати різні.

Виходом спеціаліст управління освіти вважає введення поглиблених медичних оглядів. Тільки тоді, коли дасть заключення кардіолог і буде здано всі аналізи, можна говорити про реальний стан здоров’я. Саме цим шляхом пішли харків’яни.

— Отже, якщо батьки Марійки сумніваються у діагнозі, необхідно пройти повторно поглиблений медичний огляд, — радить Володимир Миколайович. — Я впевнений, що результат буде іншим.

Для прикладу він розповів про Голобську школу, 79% учнів якої після проби Руф’є було зараховано до спецмедгрупи. Та навчальний заклад завжди активно брав участь у всіх обласних змаганнях. Коли ж учні пройшли повторний поглиблений медичний огляд, до спецгрупи зарахували тільки 6,9%.

— До того ж учням, які відвідують спецмедгрупу, в атестаті ставиться запис «зараховано», — продовжує пан Володимир. — А багато престижних вищих навчальних закладів (податкова академія, академія МВС, військові ліцеї, низка спеціальностей у нашому технічному університеті) при вступі вимагають оцінки з фізкультури, тому випускникам шкіл особливо треба про це замислитися.

Володимир Довганюк переконує, що уроки фізкультури сьогодні, коли діти ведуть малорухливий спосіб життя, дуже необхідні. І їх, на його думку, має бути як мінімум чотири, а не два.

— Фізкультура сьогодні — один із найдешевших засобів збереження здоров’я, — робить висновок освітянин. — Необхідно, щоб керівництво шкіл, відділів освіти виставило жорсткіші умови щодо організації і проведення цих уроків, щоб не було такої ситуації, коли діти на уроці просто сидять на лавці. Адже результат багато в чому залежить від учителя — наскільки він професійно підготовлений, наскільки творчо підходить до роботи. Якщо вчитель — майстер своєї справи, то й діти до нього туляться, завжди готові прийти на урок і виконувати різноманітні завдання. Тому ми відстоюємо таку позицію: якщо школа має можливість, то, будь ласка, організовуйте спеціальні групи для тих, хто зарахований до них. Нема можливості — нехай ці діти беруть посильну участь на уроці фізкультури з дозованим навантаженням і виконують ті вправи, які їм підходять.  Якщо раніше у програмі зазначався якийсь конкретний вид діяльності  на уроці — чи легка атлетика, чи гімнастика чи силова підготовка, то на сьогодні маємо 12 модулів, які включають у себе і баскетбол, і волейбол, ручний м’яч, футбол, атлетичну гімнастику, настільний теніс, туризм, навіть банбінтон. Тому зайняти усіх дітей на уроці - проблеми нема.

Думка лікарів із цього приводу трохи відрізняється. Як повідомила завідувач відділення профоглядів Луцької дитячої поліклініки Леся Купчинська, саме на показник проби Руф’є вони орієнтуються, коли відправляють дітей на поглиблений огляд.

— Із семи тисяч школярів, які пройшли минулого року пробу Руф’є, тих, хто набрав 15 і більше балів, направили до кардіолога, — каже лікар. — І у 17 дітей було знайдено приховану патологію. Для освітян проба Руф’є, може, і є каменем спотикання, а для нас вона як соломинка для потопаючого. Через захворювання та за результатами проби Руф’є 34% школярів Луцька займаються на фізкультурі у спецгрупах. Що поробиш, значить, є проблеми, сердечка слабкі, судинки не зміцніли, а їх треба тренувати. Але ж наші діти майже не рухаються: до школи їх привезли, звідти — відвезли, удома перед комп’ютерами й телевізорами сидять, у школі — за партами.

До запровадження проби Руф’є у 2008-2009 роках у спецмедгрупах було 10% дітей.

На припущення, що, можливо, лікарі не дотримуються усіх вимог проведення цієї проби, Леся Василівна заперечила, зауваживши, що у поліклініці створено відділення профоглядів, тут немає черг, тож усі інструкції строго виконуються.

Якщо взяти загальну цифру по Волині, то серед 121,192 тисячі дітей 23,255 тисячі займаються у спецмедгрупах.