Елітні коні допомагають лікувати діток із ДЦП і хворобою Дауна

Елітні коні допомагають лікувати діток із ДЦП і хворобою Дауна

Джерело: Відомості
Минулого тижня у Києві влаштували розпродаж породистих титулованих скакунів, які навіть здобували олімпійські нагороди. Початкова ціна стартувала з 40 тисяч доларів, а одну кобилку купили за 190 тисяч. Коні з дитячо-юнацької кінноспортивної школи у Луцьку, звісно, не такі дорогі, та, на мою думку, грацією, розумом і здібностями не поступаються. Вони також беруть участь у міжнародних виставках і змаганнях, але, крім цього, задіяні у навчанні дітей. — Ми не робимо на цьому бізнес, — зауважує ветлікар кінноспортивної школи Ігор Касянчук. — Стайні на території Центрального парку міста з’явилися з ініціативи директора приватного підприємства «Агротехсервіс» Степана Москвича, який дуже любить коней і, можна сказати, присвячує їм усе життя, — Займається у нас близько 20 дітей віком від 8-10 років — залежно від фізичних можливостей. Плюс десь 10 діток із ДЦП і хворобою Дауна, які приходять двічі на тиждень, для них заняття безкоштовні. З ними на волонтерських засадах працюють наші колишні учні. За рік-два вже помітні позитивні результати — хлопчики та дівчатка стають рухливішими, емоційнішими, самостійно долають відстані, які раніше не могли пройти навіть з підтримкою. Серед інших досягнень те, що наші вихованці знімалися в масовці фільму «Тарас Бульба», а одна учениця стала кінним каскадером. На досить великому полі походжає, ліниво поскубуючи траву, більше десятка коней і три поні. — Це кобили і однорічні лошата, — пояснює ветеринар. — Жеребці стоять у стайні, їх випускаємо пастися окремо. Підходимо подивитися ближче. Ігор Георгійович знає кожну тварину. — Це торійка Уріка. Минулого року вона стала чемпіонкою Західного регіону у своїй породі. До речі, на базі нашої школи проводяться міжнародні виставки. На виводку, яка зазвичай проходить у Рівненській області, приїздять судді міжнародних категорій і присвоюють коням звання та класи. Наші всі — класу «еліта». От поруч із Урікою треться її однорічна дочка Утєха, цікава така, скрізь морду пхає, — продовжує ветлікар. — Вже зараз видно, що габаритами і красою вона перевершить свою маму, але для цього потрібно мінімум 5 років. В однорічному віці лошата починають линяти, у дворічному — змінюються молочні зуби, далі формується окрас, форми. Загалом переважно займаємося торійською породою (виведена в Прибалтиці), оскільки у нас племінний репродуктор по цій породі: маємо двох жеребців і десять конематок. Після оглядин кобил ідемо знайомитися з породистими жеребцями. Вони гордо стоять в окремих денниках — більш як два метри заввишки, до тонни вагою, з міцними шиями, блискучими боками, вичесаними гривами і відполірованими копитами. — Це Хорунжий і Хижак — атестовані жеребці, що мають статус чемпіонів порід, — представляє Ігор Касянчук двох буланих красенів. — Їх оцінювали за екстер’єром (зовнішній вигляд, правильна тілобудова), родоводом, окрасом. Вони допущені до злучки, мають відповідні свідоцтва. Є в нас і українська верхова порода, яскравий представник якої — чорний Талібан. Спочатку цей різновид належав до Української породної групи, але після Олімпіади-1980, де ці коні виграли всі золоті нагороди в конкурі, на батьківщині їм було присвоєно статус окремої породи — українська верхова. У Луцькій кінній школі, за словами Ігоря Касянчука, займаються конкуром з перешкодами, є власне пристосоване поле. Кінний спорт — недешевий. Наприклад, універсальне сідло з повним комплектом коштує до 3 тисяч гривень. Однак можна покататися на породистому конику, і не навчаючись у школі. — Одноразове катання коштує 50 гривень за годину, для постійних клієнтів робимо знижки, — пояснює ветлікар. — Коні добродушні, спокійні, але поводитися з ними треба акуратно, бо трохи злопам’ятні. Надаємо бажаючим необхідне спорядження — шолом, рукавиці, відповідне взуття. Усю збрую і аксесуари замовляємо в Польщі та Білорусі, бо вітчизняного виробництва нема. Для діток маємо поні, на яких можна кататися верхи або ж запрягати в екіпаж. Крім того, купили дві карети, щоб возити молодят на весіллях. Минулого року на всі вихідні були замовлення. Справді, проїхатися у різьбленому екіпажі, запряженому парою гарних коней, — дуже романтично. Тим більше, що тварини — доглянуті, здорові, відгодовані. — Коні отримують всі необхідні щеплення, двічі на рік проводиться дегельмінтизація, — зауважує ветлікар. — Кожного дня чистяться до тренування і після. Так само крючкуються копита, тобто вишкрібається бруд. Годування згідно з раціоном — сіно польове, злаки, овес, морква, сіль. З усього видно, що для коней створені майже ідеальні умови, завдяки яким вони, можливо, колись досягнуть рівня чемпіона Європи Корнета Оболонського, який коштує 8 мільйонів доларів (його купив власник Жашківського конезаводу, який є членом клубу «Вестфалія», тому кінь живе у Німеччині).
Loading...