Міністерство освіти вирішило, що дітей треба вчити з п’яти років

Новий безглуздий експеримент у галузі дошкільної освіти

6 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту», де сказано, що дитина може отримувати дошкільну освіту «у родині до досягнення п’ятирічного віку». А потім — усе, воля скінчилася, час іти в дитячий садок. Тобто тепер діти п’ятирічного віку зобов’язані вчитися. Але якщо місць у дитячому садочку не вистачає чи батьки проти того, щоб дитина його відвідувала, оскільки у них є можливість виховувати малюка вдома, або такий взагалі відсутній у населеному пункті? На ці та інші запитання намагалися знайти відповідь «Відомості».

У роз’ясненнях Міністерства освіти та науки щодо внесення змін до Закону «Про дошкільну освіту» читаємо: «На рівні держави забезпечується реалізація права кожної дитини п’ятирічного віку на доступність і безоплатність дошкільної освіти, повноцінний фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний і соціальний її розвиток, формування передумов навчальної діяльності». Що ж відбувається на практиці, «Відомості» поцікавилися у головного спеціаліста управління освіти та науки Волинської облдержадміністрації Тетяни Соломіної, яка курує в області дошкільну освіту.

За її словами, всі вільні резервні приміщення, які можна було задіяти під дитсадки, уже використані.

— Сьогодні на ста місцях виховується 121 дитина, — розповідає Тетяна Іванівна, — це значне перенаповнення. Якщо брати по місту Луцьку, то треба в середньому 6 закладів відкрити, щоб розвантажити до норми ті, що функціонують. Це стосується і Камінь-Каширського району, який має села, де налічується 340, 230 дітей, а дитсадки розраховані на 3-4 групи. Проблем багато. У Луцьку, до прикладу, дошкільні заклади відвідує 8,5 тисячі дітей, а це лише 60% дошкільнят, інші 40% не мають можливості отримувати освіту в дитсадках.

Зрозуміти логіку нововведень законодавців складно не тільки батькам, пересічним громадянам, а й освітянам. Адже, як пояснила Тетяна Соломіна, у нас і раніше п’ятирічки проходили навчання або у дитячих садочках, або у підготовчих групах при школах та позашкільних навчальних закладах.

— Директори, а це стосується в першу чергу сіл, збирали батьків і казали, що перед першим класом дитина має пройти підготовку, — продовжує спеціаліст. — Є нормативний документ, який дозволяє створювати такі групи на базі вільних приміщень шкіл, і таких в області достатньо. На мою думку, ці групи працювали успішно і місячної або двотижневої підготовки було достатньо, щоб дитину соціалізувати. Бо для дитини 6-річного віку є більшою проблемою незастебнутий ґудзик або розв’язана шнурівка, ніж те, що вона не знає букви «а». Вивчити буквар — завдання першого класу. Минулого й позаминулого року 98,3% п’ятирічок були охоплені різними формами навчання.

На думку Тетяни Іванівни, зараз є інша проблема — створення умов для навчання п’ятирічок. І, мабуть, з цього й треба було починати реформи Міністерству. А то закон ухвалили, а методів і способів його втілення не продумали. На запитання, то чому ж тепер навчатимуть діток у 5 років, спеціаліст однозначно відповісти не змогла, бо, виявляється, зараз Міністерство готує лист, у якому буде передбачено особливості організації навчального процесу в цьому році, а також прописано той мінімум змістового наповнення, який необхідно дати дітям.

Закон про обов’язковість здобуття освіти п’ятирічками найімовірніше приймали без консультації педагогів-практиків та науковців, тож за деякими пунктами виконати його не вдасться.

— Є таке поняття, як несадові діти, які у дитячому садочку не можуть бути з багатьох причин, — розповідає пані Тетяна. — Спеціалісти кажуть, що таких 25%. Також охопити навчанням не вдасться дітей у віддалених маленьких селах, де нема дитсадка і до найближчої школи, приміром, 8 кілометрів. Тому ми будемо просити на телебаченні запустити програму, яка допоможе батькам дати дітям певні знання, випускатимемо бюлетені, проводитимемо батьківські конференції, методичні години, тренінги для того, щоб дорослим запропонувати матеріал, з яким можна працювати з дитиною. Інше питання — чи захочуть батьки це робити заради своїх дітей.

Крім того, щоб виконати закон, треба збільшити кількість груп у школах та дитсадках. А як це зробити, коли й так дошкільні заклади переповнені? В управлінні кажуть, що будуть ущільнювати групи. Але чи не постраждають через це діти молодшого дошкільного віку, та й взагалі як почуватимуться малюки у переповнених групах? А якщо, крім цього, й умови не задовольняють, наприклад, холодні приміщення, що часто трапляється? То про яку обов’язковість може йти мова? Мабуть, не з того починають реформи наші керманичі. Та й реформами це важко назвати, бо дошкільна освіта існувала дотепер, то навіщо придумувати велосипед, якщо він уже є.

Людмила ШИШКО