Україну чекають нові великі потопи

Синоптики обіцяють дощі по всій Україні мінімум ще на тиждень.

За останні тижні з десяток областей України постраждали від потопів. Під водою виявлялися Київ, Буковина, Львівщина, Івано-Франківська область, Дніпропетровськ, Сімферополь. І небеса продовжують бути неприхильними. Судячи з гідро- і метеопрогнозів на цей тиждень — хмари будуть тільки згущатися, і гірше, можливо, ще попереду.

Гідрометцентр попереджає про підвищення рівня води в західноукраїнських річках Прут, Сирет, Сян, Тиса, а також у Дністрі. Столичні жителі теж уже хрестяться при перших звуках грому — нижня частина міста стала регулярно тонути.

ЯК ІЗ ВІДРА. Зливи синоптики обіцяють практично по всій Україні. Києву їх прогнозують аж до наступного вівторка. Температура до початку наступного тижня — +21-22 градуси. Прогнози сайту Гісметео більш гуманні. Там столиці обіцяють суху п'ятницю й легкі дощі у вихідні. Майже весь наступний тиждень буде мокрим по вечорах, але з п'ятниці 16 липня й до неділі включно цілими днями буде лити, гриміти й блискати. Температура в середньому 27-33 градуси тепла.

На Заході України цей тиждень — сухий, але весь наступний тиждень будуть іти сильні дощі. Одесі прогнозують два тижні злив. А от у Криму з неділі нарешті встановиться суха ясна погода.

НАРОДНИКИ. Народний синоптик Валерій Некрасов обіцяв у своєму прогнозі, що все літо буде в дощах і грозах. Його колега Володимир Лис підтверджує, що по 20 липня країну буде заливати, а от третя декада буде дуже спекотною, але іноді може й покрапати.

ТРОПІКИ? «Дощове літо — це просто особливість нинішніх атмосферних процесів, хоча й глобальне потепління теж впливає — чим вище температура, тим більше злив, — говорить глава Гідрометцентру Микола Кульбіда. - Не факт, що наступне літо буде таким же дощовим. У тропіки ми не перетворимося, наш клімат, навпаки, згодом може стати більш посушливим. Хоча, звичайно, років через 50, якщо увесь час зрошувати землі, то ананаси й тут зможемо вирощувати».

ХРОНІКА СТИХІЇ: ВІД КИЄВА ДО ЧЕРНІВЦІВ

Найбільш небезпечна ситуація зараз у Придунав’ї (Одеська область). МНС оцінює її «вище критичної». Глава МНС Нестор Шуфрич заявив: дамба на Дунаї потребує термінового зміцнення. Рівень води цієї величезної річки на 6 липня становив 6,17 м при самому негативному прогнозі в 6,06 м. Дамба, що захищає низинні райони Придунав’я від затоплення, усе ще тримається, але з неї, за словами Шуфрича, уже втекли гризуни, кози й кабани (тварини передчувають небезпеку). Крани та інші портові спорудження ренійського порту виявилися фактично на острові. Із зони нещастя евакуйовано 90 людей.

КИЇВ. У п'ятницю столиця потонула буквально за 20 хвилин через сильну зливу. На багатьох вулицях машини поринули під воду майже до лобового скла, а люди брели в калюжах по пояс. На цьому тижні в столиці дощ іде щодня, величезні калюжі провокують величезні пробки.

ЛУГАНСЬК. Сильна злива у вихідні паралізував Луганськ. У центрі міста вода стояла до вівторка. Сильний вітер зламав дерева й пошкодив лінії електропередачі, сотні будинків залишилися без світла.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Злива із градами, яка пройшла у понеділок увечері, затопила Ленінський район облцентру, де перебувають приватний сектор і промзона. На деяких ділянках рівень води досягав метрової висоти, через що легковики й маршрутки відразу ж стихли. У десятках приватних будинків вода затікала прямо в кімнати.

БУКОВИНА. Червневий потоп на Буковині вбив трьох людей (пенсіонерку й двох дітей — 9 і 14 років, 13-літнього хлопчика, який пропав, шукають уже десятий день) і дощенту розгромив сотні будинків. Ще близько двох тисяч потребують ремонту. Постраждалому регіону виділили 50 млн. грн., жертви паводка одержать компенсації від тисячі до 5 тис. грн. Повінь спровокувала зсуви по всій області. У Чернівцях під землю може піти ціла вулиця, з небезпечної зони відселили до рідні й у гуртожитки вже 40 людей. Частина жителів не хочуть виїжджати, побоюючись, що так і залишаться жити в комуналках.

ДОКЛАДНА КАРТА З ЛИПНЕВИМИ ПРОГНОЗАМИ НС ВІД МНС

«ПАРАСОЛЯ» ВІД ПОТОПУ ЗА 30 МЛРД.

Чи можна убезпечити країну від водних катастроф? Екологи говорять, що роботи з попередження паводків ідуть десятки років, але фінансуються вони на 15-20%. «У підсумку, коли кілька років сильних паводків нема, то про захист забувають, — говорить глава авторитетної екоасоціації «Зелений світ» Юрій Самійленко. - Щоб Україна не так відчувала їхні наслідки, потрібні дамби, водоймища, заплави (поля, на які повинна розливатися вода). По Дніпрі дамб вистачає, але тут проблема із заплавами. Їх забудовують будинками, чого робити не можна! Їх змиє, і до того ж від забудови звужуються русла, зменшується пропускна здатність води. На заході України ефективні водоймища — у Карпатах підходящий рельєф, є ущелини, а значить потрібно лише зробити греблю з бетону. Також на західноукраїнських ріках багато недобудованих дамб, якщо їх добудувати, паводки там не будуть катастрофічними. В Одеській області на Дунаї не виконана програма по дамбах, їх там дуже мало». За словами Самійленко, для безпечного життя без потопів потрібно 25-30 млрд. гривень: «По 2-3 млрд. у рік». У держбюджеті-2010 є три програми: по Тисі — 100 млн., по захисту Прикарпатського регіону — 76 млн., по захисту від води сіл і сільгоспугідь — майже 62 млн. У Держкомводгоспі говорять, що Кабмін дасть на протипаводковий захист Дунаю ще 67 млн. гривень. «Вистачає тільки на Тису, — говорить Самійленко. - На Прикарпаття потрібно мінімум 300 млн. гривень у рік, а на Дунай — 200».

«Зараз ми маємо тільки витрати на боротьбу з наслідками паводків, але не на запобігання, — говорить глава комітету ВР по екополітиці Анатолій Семинога. - 2-3 млрд. у рік на захист від «великої води» — гарна цифра, але бюджетом не піднімальна. Потрібна держпрограма, що має наукове й економічне обґрунтування. Щоб ми знали точно, скільки в рік нам можуть дати й що ми на це можемо зробити — побудувати дамби або розчистити річки».

БАГАТО БЕТОНУ. Що стосується затоплення великих міст, тут мережі водостоків не розраховані на сучасні «кам'яні джунглі». «У Києві дуже щільна забудова, — говорить начальник ГУ по НС у Києві Віталій Пшеничний. - Раніше було більше парків, скверів, зелених зон, які усмоктували б воду. На розширення водостоків потрібний мільярд гривень. Щоб рятувати столицю, треба розширювати цю мережу поступово, починаючи із проблемних ділянок — площі Перемоги, Ленінградська, вулиця Автозаводська, Фрунзе, Поділ, Дарниця...».

Влад Бережний, Ігор Сєров