Холодницький: близько 30 народних депутатів могли стати фігурантами щодо незаконного збагачення
Конституційний суд скасував відповідну статтю Кримінального кодексу.
Про це заявив очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький в ефірі «1+1», інформує Громадське.
За його словами, за весь період роботи САП та Національного антикорупційного бюро було відкрито 106 проваджень за статтею про незаконне збагачення, 65 проваджень розслідуються, 37 проваджень закрито, а 4 провадження направлено до суду з обвинувальними актами.
Холодницькй зазначив, що не може коментувати рішення КС, але він не погоджується із заявами про те, що стаття про незаконне збагачення позбавляє підозрюваних права на презумпцію невинуватості.
«37 проваджень закрито саме через те, що презумпція невинуватості була застосована прокурорами і детективами. Тому я стверджую: не було ніякого тягаря доказування на фігурантах справи», — наголосив він.
Як повідомлялося, 28 лютого президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради новий законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Нагадаємо, 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляє депутат від «Народного фронту» Павло Пензеник.
Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.
Антикорупційна ініціатива Європейьского Союзу EUACI заперечила змістовність аргументів, керуючись якими Конституційний суд вирішив визнати стаття про незаконне збагачення неконституційною.
Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році в межах виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було серед пунктів меморандуму співпраці з Міжнародним валютним фондом.
