Синиці-іммігранти нахабніші й агресивніші, ніж їх звичайні побратими
Синиці, які прилітають із міст і лісосмуг у більш придатний для життя ліс, відрізняються дрібними розмірами й нахабним характером, але їх потомство втрачає іммігрантську «активну життєву позицію».
Синиці, які прилітають із міст і лісосмуг у більш придатний для життя ліс, відрізняються дрібними розмірами й нахабним характером, але їх потомство втрачає іммігрантську «активну життєву позицію».
Британські орнітологи порівнювали поведінку синиць, які залишали місця народження в пошуках «кращого життя», з поведінкою особин, які з’явилися на світ і виросли в «гарному місці» і нікуди з нього не летіли. Виявилося, що особини-іммігранти відрізняються більш активною «життєвою позицією», ніж осілі птахи, але така активність не передається потомству як ознака, пише «Компьюлента».
Великих синиць спостерігали в дубовому лісі біля Оксфорда. Це ідеальний дім для синиць, які люблять сади й лісисті ділянки, і багато птахів з околиць прагнуть потрапити сюди. Подорожі, які роблять птахи з метою «переїзду», розтягуються на багато кілометрів. Науковець Джон Куїнн з Оксфордського університету розповів, що синиці, які «поналітали» з сусідніх міст і лісосмуг, суттєво відрізняються поведінкою від корінних жителів лісу.
Щоб перевірити це, із синицями провели експеримент. Пійманих місцевих птахів і іммігрантів змушували ночувати на науковій станції поблизу дубового лісу, а на наступний ранок для зручності спостереження за птахами випускали їх у кімнату, що імітує шматочок лісу. Загалом синиці виду Parus major досить спокійні й легко адаптуються до неволі, але, як з’ясувалося, синиця від синиці відрізняється. Ті, що жили в лісі, незворушно сиділи на гілках, а «іммігранти» постійно носилися по всьому приміщенню. Птахи відрізнялися й зовні: великі особини походили із благополучних куточків оксфордського лісу; синиці, що виросли в містах і селищах, були дрібнішими.
Орнітологи вирішили з’ясувати, чи передаються активні «риси характеру» птахів у спадок. Образ поведінки у синиць — ознака, що унаслідується — однак потомство пташок-новачків було спокійним, як корінні жителі. Інакше кажучи, рухливість, рішучість і швидкість реакції в таких синиць були обумовлені особливостями виховання й навколишнього середовища. Синиці, які шукають кращої долі за рахунок своєї активності можуть добитися успіху, вони більш «просунуті» у пошуку їжі, хоча при цьому й звертають на себе підвищену увагу хижаків. Але що стосується корму, то тут нові птахи, незважаючи на свої менші розміри, чітко домінують над місцевими.
