У знайденій стародавній ємності збереглись кров, тканини, органи людини, а також сліди небезпечного вірусу

Команда археологів на чолі з Коннері Вікторовіцем (Conner Wiktorowicz) з Університету Пердью, яка вивчала похоронний курган поблизу поселення раннього залізного віку Хойнебург в Німеччині, навіть не припускала, що похована в ньому людина померла від хвороби, яка стала відома медицині лише в середині минулого століття.

Хойнебург у верхів'ях Дунаю вважається одним з найважливіших кельтських поселень у центральній Європі. З 620 по 480 роки до нашої ери це була велика торгова точка, і археологи досі знаходять в цьому регіоні різні поховання, залишки предметів побуту, коштовності з золота і бурштину, які можуть багато чого розповісти про епоху залізного віку.

Чергові знахідки (шість похоронних ємностей) з Хойнебурга археологи вивчили за допомогою технологій протеоміки, і аналіз стародавніх білків показав, що людина, яка померла в період між 600 і 450 роками до нашої ери на території сучасної Німеччини, хворіла геморагічною лихоманкою Крим-Конго.

Це гостре інфекційне захворювання, що передається через укуси кліщів, вперше було виявлено в 1944 році в Криму. Через рік дослідники визначили збудника хвороби, а в 1956 році ідентичний вірус був виявлений в Конго. У 1981 році кримський і африканський види об'єднали під загальною назвою вірус геморагічної лихоманки Крим-Конго.

Від цього захворювання страждають птахи та ссавці, в тому числі люди. Коли вірус потрапляє в організм, починаються великі внутрішні крововиливи, підвищується температура, спостерігаються головний біль, озноб, болі в м'язах і суглобах, нудота і блювота. Характерна ознака хвороби - масові гематоми на шкірі і слизових оболонках. Вірогідність летального результату у разі зараження сьогодні становить 50%, оскільки лихоманка може нести безліч серйозних ускладнень. За багатьма параметрами ця інфекція нагадує розбурханий не так давно вірус Ебола, він також викликає геморагічну лихоманку.

У процесі вивчення знахідок з Хойнебурга дослідники об'єднали два методи: мас-спектрометрію та рідинну хроматографію, і в результаті їм вдалося ідентифікувати 166 білків, серед яких і виявилися сполуки, характерні для лихоманки Крим-Конго.

Вчені вважають, що саме ця хвороба стала причиною смерті похованої в кургані людини. Правда, поки залишається невідомим, чи був він жителем того регіону (що стало б підтвердженням ендемії), або прийшов з інших місць.

Цікаво й те, що в похоронній посудині археологи виявили також кров, останки тканин і витягнуті з тіла внутрішні органи покійного. Раніше про такі деталі ритуальних поховань в Європі залізного віку відомо не було, і тепер фахівцям належить перевірити, наскільки цей звичай був поширений. Може бути, що невідома хвороба здивувала місцевих жителів, і тому вони поховали померлого таким незвичним способом.

Як відзначають дослідники, завдяки сучасним можливостям протеоміки можна дізнатися ще багато цікавого про наших предків. Стародавні білки виявляються більш придатними для ідентифікації, ніж нуклеїнові кислоти: багатовікову ДНК досить складно витягти, в тому числі через швидке руйнування і стороннє забруднення. А білкові молекули не тільки більш доступні, але і менш схильні до розкладання: вони здатні зберігатися мільйони років.

Подробиці дослідження команда археологів повідомить в науковій статті, яка вийде у виданні Journal of Archaeological Science в лютому 2017 року.

До речі, раніше вчені виявили наявність вірусів неандертальців в ДНК сучасних людей, а також назвали найдавніше захворювання людства.