Ін’єкція стовбурових клітин в мозок поставила паралізованих американців на ноги
Американські медики успішно працюють над впровадженням стовбурових клітин у медицину.
Після експериментальної процедури щодо внесення в мозок стовбурових клітин паралізовані після інсульту пацієнти продемонстрували помітні поліпшення в мові і рухливості. Деякі з них навіть змогли знову ходити. Повідомлення про нову роботу американських медиків опубліковане журналом Stroke, повідомляє «N+1».
Нову процедуру дослідник зі Стенфордського університету Гері Штейнберг і його колеги по стартапу SanBio дослідили на 18 хворих віком від 33 до 75 років, які пережили інсульт від півроку до трьох років тому. Стан усіх довгий час залишалося стабільним, але не демонстрував ніяких ознак поліпшення. Автори оцінили його за допомогою чотирьох тестів, включаючи Європейську шкалу інсульту (ESS, середній результат 58,44) і моторну шкалу Фуглі-Мейера (FMSS, середній результат 30,44).
Для лікування вчені використовували плюрипотентні мезенхімальні стовбурові клітини з кісткового мозку донорів, в які була внесена плазмида, несуча ген рецепторного білка Notch-1 (SB623-клітини). Вважається, що цей білок бере участь у диференціації тканин нейроглії.
Клітини SB623 ін’єктували хворим в області моторної кори, пошкоджені інсультом. Перша група отримувала «дозу» близько 2,5 млн клітин, друга — 5 млн, третя — 10 млн. Втручання проводилося малоінвазивним стереотаксичним методом, за попередньо встановленою за допомогою томографії просторовою схемі оперованого ділянки.
Кілька місяців потому, після процедури, автори знову оцінили моторні функції пацієнтів, зазначивши загальне поліпшення. Так, середній показник по ESS через півроку збільшився на 6,50 пунктів, через рік — на 6,88. За ті ж 12 місяців результати FMSS піднялися на 11,40 пунктів. «71-річна жінка, яка до лікування могла лише ворушити великим пальцем лівої руки, тепер може ходити і піднімати руку над головою, — коментує Гері Штейнберг. — Ми думали, що уражені нервові мережі мертві. Тепер це варто переосмислити ».
Загальна ефективність експериментальної терапії здається безсумнівною, проте механізм її дії залишається точно не встановленим. Відомі експерименти на щурах, які показали, що при такій ін’єкції SB623-клітини зникають у них приблизно через місяць, проте секретують фактори росту, що стимулюють ріст нових судин і утворення зв’язків між нейронами.
Штейнберг і його співавтори не стали першими, хто випробував експериментальну терапію на хворих, які пережили інсульт. Зокрема, такі роботи активно веде британська компанія ReNeuron. У 2014 р польські медики повідомили про успішну реабілітацію пацієнта з пошкодженим хребтом за допомогою вельми схожою процедури: для відновлення зв’язків між нейронами спинного мозку йому були пересаджені розмножені в лабораторії клітини, забрані з його нюхової цибулини.