З атестатом зрілості дитина «заробляє»… цілу купу хвороб

Та хіба дитинство — найщасливіший період у житті? Настав час припинити себе обманювати. Це, звичайно, добре, що держава виділяє матеріальну допомогу батькам, стимулюючи народжуваність, але, схоже, на цьому свою місію по забезпеченню дитячих потреб вважає виконаною. І де-де, а в Україні по-справжньому щасливе дитинство, на жаль, — доля вибраних. Саме шкільні роки є найкритичнішими для фізичного й психічного здоров'я. Які ж хвороби «заробляють» школярі разом із атестатом зрілості, дізнавались «Відомості». Захворюваність серцево-судинної системи росте у всіх вікових групах населення, але особливо — у школярів. В українських дітей з 1994 по 2008 роки зафіксований ріст хвороби на 72%, у підлітків — на 149%, у дорослих — лише на 17%. Крайнє неблагополуччя відзначається і стосовно поширеності новотворів. У дітей за останні 14 років онкологічні захворювання збільшилися в 2,5 раза, у підлітків — у 4,3. Ці цифри були озвучені в Інституті гігієни й медичної екології ім. А. Н. Марзєєва, де пройшла наукова конференція «Медико-екологічні й соціально-гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей в Україні».  — На Волині ситуація практично така ж сама, — каже Людмила Рожко, головний спеціаліст з педіатрії управління охорони здоров'я облдержадміністрації. — Найпоширенішими у дітей є захворювання органів дихання, ендокринної системи, органів травлення, очей та придаткового апарату. У підлітків до цього списку додаються ще й хвороби шкіри та підшкірної клітковини, сечостатевої системи, отруєння і травми. Аналізуючи показники захворюваності серед 15-17-річних дітей, отримуємо жахливу цифру: 841 на 1000 дітей!  Виходить, що практично всі школярі хворіють. Сьогодні в школи приходять близько 30% першокласників із порушеннями здоров'я, випускаються з закладів близько 70% хронічно хворих дітей! Слабкі, недорозвинені (або нетреновані) м'язи спини, тривале вимушене неправильне положення тіла, незручні меблі вдома і в школі, неправильно підібраний портфель призводять до порушення постави. Їжа всухом'ятку, відсутність у раціоні гарячих страв, «сміттєві» чіпси, сухарики є причиною гастритів і виразки шлунку. Недостатня освітленість робочого місця, тривале перенапруження очей викликають короткозорість. Наслідком надмірних навантажень, хронічного недосипання є відчуття тривоги, занепокоєння, напруга, невпевненість у собі, неспокійний сон... — В області збільшилось число дітей, які мають проблеми із нервовою та кістково-м’язовою системою — близько 300 (на 1000 дітей), — розповідає Людмила Рожко. — Зросла і захворюваність туберкульозом. А ще відмічається значний ріст злоякісних новоутворень у дітей — з 9,6 на 100 тисяч дитячого населення у 2006 році до 16,1 у 2008 році. — Серйозна причина порушення здоров'я дітей — зростаюче навчальне навантаження, — запевняє Надія Костирко, завідуюча відділенням гігієни харчування дітей та підлітків Волинської обласної санепідемстанції. — Нова 12-річна система навчання мала б за мету розвантажити школярів. А вийшло навпаки. У таких навчальних закладах, як гімназії та ліцеї у дітей частіше спостерігаються невротизація, підвищення артеріального тиску, зниження гостроти зору, порушення постави та інші функціональні розлади органів та систем.  Деякі батьки, можливо, й не знають про існування санітарних норм навантаження. Так, сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження в школах з 5-денним навчанням не повинна перевищувати для учнів 1-х класів — 20 годин, 2-х — 22, 3-х і 4-х — 23, 5-х — 28, 6-х — 31, 7-х — 32, 8-12-х — 33 години. Однак загальною негативною особливістю навчального процесу в більшості шкіл є перевищення гранично допустимих норм, продовжує Надія Костирко. Обсяг домашніх завдань повинен бути таким, щоб витрати часу на їхнє виконання не перевищували в молодших класах — від 45 хвилин до 1,5 години, в старших — від 2,5 до 4 годин. Та батьки прекрасно знають, що деяким школярам не вдається вкластися в цей час. Згідно з цими ж правилами, для профілактики втоми, порушення постави й зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання й математики необхідно через кожні 15 хвилин занять проводити фізкультхвилинки й гімнастику для очей. На жаль, деякі вчителі зневажають цими правилами. — Харчування у школах теж недостатнє, — розповідає Надія Костирко. — За відсутності фінансування воно лише на 60% відповідає затвердженим нормам. Загалом раціон більшості школярів має здебільшого вуглеводну направленість і недостатній за вживанням овочів та фруктів, тваринних білкових продуктів і жирів. В асоціації педіатрів України наголошують, що найважливішими чинниками зниження здоров'я та адаптаційного резерву підлітків є негативні складові способу їхнього життя: незадовільна рухова активність, нераціональний розподіл вільного часу, тривале сидіння за комп'ютером, перед телевізором, а також захоплення мобільним телефоном.  То чи є вихід? Усі інстанції проводять дослідження, аналізують, порівнюють… А віз і нині там, навіть не на місці, а на дно опускається. І статистика стверджує: за останні 4 роки чисельність дитячого населення в Україні скоротилася на 17%.