"Тихий вбивця" поширюється швидше та непомітніше від СНІДу

"Тихий убивця" – неофіційна назва гепатиту С. Це одне з найбільш інфекційних захворювань, які, як і ВІЛ/СНІД, туберкульоз та малярія, пов’язані з проблемою бідності.

Недуга, яка підкрадається непомітно й дає про себе знати нещадною статистикою: кожен 33-й мешканець Землі хворий. За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі гепатитом С інфіковано понад 170 млн. осіб.

Водночас кількість хворих в Україні залишається невідомою. Мінздоров'я лише цього року зробило перший крок до реєстрації усіх форм гепатиту С.

Перші статистичні дані щодо кількості хворих, яких у світі в п'ять разів більше, ніж хворих на СНІД, можна буде отримати лише через декілька років. За прогнозами Європарламенту, на той час (до 2010-2015 років) кількість недуг, пов'язаних з хворобами печінки, до яких у 75% призводить гепатит С, зросте на 200%. На цей час вітчизняний МОЗ може розраховувати на вельми невтішну статистику.

Загалом гепатит (а існує як мінімум п'ять основних типів вірусу) - це захворювання печінки. Вірус гепатиту проникає в тіло людини і використовує генетичні механізми клітин для продукування власних копій, які, в свою чергу, вражають все більше нових клітин.

Натомість у 85% інфікованих гепатит переходить в хронічну форму, яка підступно й без видимих ознак переховується в тілі людини і поступово знищує печінку. З часом це призводить до цирозу і раку печінки.

На сьогодні найпоширенішим шляхом зараження вірусом гепатиту С є статевий та парентеральний (який відбувається поза травним трактом). Групами ризику є споживачі ін'єкційних наркотиків та хворі на ВІЛ/СНІД (82%), працівники секс-бізнесу (50%) та люди, які повертаються з місць позбавлення волі.

Певний відсоток інфікування гепатитом С (а саме 3,3%) існує і серед медиків, які отримали своє захворювання не в результаті якихось зловживань, а внаслідок виконання професійних обов'язків. "За 3,3% медиків стоять 6,5 тисяч спеціалістів. Це хірурги, акушери-гінекологи, стоматологи, трансфузіологи, лікарі штучного кровообігу, які мають контакт з кров'ю і з печінкою. Приблизно 70% з них (4,5 тисячі) вимагають лікування, адже вони отримали професійне захворювання", - пояснює заступник міністра охорони здоров'я Василь Лазоришинець.

Якщо ви ж хоча б раз у житті відвідували стоматологічний чи косметичний кабінет, салон тату чи пірсингу, робили манікюр чи педикюр в салоні краси, то мали  потенційну можливість отримати гепатит С на додачу.

Встановлено, що вірус гепатиту С в навколишньому середовищі (наприклад, в засохлій краплі крові) при кімнатній температурі виживає від 16 годин до чотирьох днів.

Кількість хворих українців на гепатит С залишається невідомою. Так, за дуже приблизними підрахунками Мінздоров'я, в нашій країні нараховується 9 тисяч хворих з гострою формою гепатиту С, що становить лише 20% від загальної кількості хворих.

У 2008 році по всій Україні було зафіксовано лише 873 випадки, а це 2,10 % на 100 тисяч населення, а в 2007 році - 902 випадки. Відштовхуючись, знову ж таки, від дуже приблизних підрахунків, міністерство орієнтовно називає загальну кількість хворих на гепатит С в Україні - до 45 тисяч осіб.

Таку статистику називають смішною та недостовірною самі ж урядовці та науковці. "До липня 2009 року була недосконала статистика. Наказ був прийнятий в 2001 році, вона реєструвала лише гострі форми гепатиту С, яких зустрічається дуже мало. Натомість переважають латентні форми, без жовтяниці. Таким чином люди навіть не знають, коли перехворіли", - пояснює позаштатний інфекціоніст МОЗ Ірина Боброва.

Реальну статистику, яка б відображала стан інфікованості українців гепатитом С, можна буде отримати лише через декілька років. Адже лікарі лише починають реєструвати хворих з первинними симптомами. Ірина Боброва припускає, що на сьогодні навіть не вся медична спільнота знає про цей наказ.

Курс лікування хворому сьогодні обійдеться в 15-30 тис. доларів на рік залежно від складності захворювання. Державна програма лікування хворих на гепатит С в Україні, на відміну від держав сусідів (Білорусі, Польщі, Молдови, Росії), досі не розроблена. Те, що робилося досі, тимчасово призупинено через фінансову кризу.

В Україні з 2008 році діє загальнонаціональна програма з лікування гепатиту С у ВІЛ-інфікованих. За цією програмою на 1 квітня 2009 року закінчили лікування 50 людей і продовжують лікування 250 хворих.

Симптоми гепатиту С можуть ніколи не проявитися. В залежності від віку людини, хвороба може розвиватися від 20-ти до 40-ка років, а перші прояви інфекції можуть виявити лише коли гепатит перейде в цироз.

Наявність слабкості, втоми, болі в суглобах ще не дозволяє встановити гепатит С. При гострій формі з'являється жовтуха, збільшення печінки та селезінки. Для точного діагнозу проводять низку тестів - імуноферментний аналіз (ІФА), який допоможе виявити наявність антитіл до гепатиту С. Стовідсоткову точність діагнозу підтверджує генодіагностика методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Кожна людина може анонімно перевіритися у шкірвендиспансері, де є відповідна лабораторія. Однак, як показує практика, значно частіше пацієнтів відправляють в приватні медичні лабораторії, де аналіз на гепатит С обходиться в 75-120 грн.