Будьте уважнішими до себе, щоб швидше розпізнати пухлину
У 97% випадків раку молочної залози захворювання можна ідентифікувати при найпростіших клінічних обстеженняхВ Україні зареєстровано 56,4 випадка захворювання молочних залоз на 100 тисяч жіночого населення, з них у Волинській області — 37,2 випадка на 100 тисяч жінок. Жінки віком від 40 років і старші, які проживають у місті, становлять більшість зареєстрованих, кількість яких постійно зростає на 3,5% в рік. 32,5% зареєстрованих діагностовано в занедбаному стані, а смертність серед тих, хто вперше захворіли, — 14,9%. Такою є сумна статистика поширення захворюваності серед жіночого населення. Про самообстеження молочних залоз, ознаки наявності доброякісних пухлин молочних залоз кореспонденту «Відомостей» розповіла лікар-гінеколог Луцької міської поліклініки для дорослих №3 Світлана ХЛОПІЧ. — Які види доброякісних пухлин? Розкажіть про деякі з них. — Найпоширенішими доброякісними утвореннями у молочних залозах є ліпоми, аденоми, фіброаденоми і кіста молочної залози. Зупинимося на кількох з них. Фіброаденома — щільна обмежена пухлина, що складається із залозистої тканини та сполучнотканинної строми і має чіткі межі. Фіброаденома буває частіше у жінок віком 20-З0 років, росте повільно, іноді досягає значних розмірів — до 6-8 см і більше в діаметрі. Це передракове захворювання і підлягає хірургічному лікуванню (пухлини видаляють). Пальпаторно визначається як щільне округле рухоме утворення з гладкими контурами. На рентгенограмах візуалізується правильної овальної або округлої форми утворення з чіткими контурами без набряків. Задавнені фіброаденоми можуть піддаватися звапнінню. Своєрідним варіантом фіброаденом є філоїдна пухлина, що нагадує фіброаденому, але досягає значних розмірів: до 7-10 см в діаметрі. Ехографічно фіброаденома візуалізується як округле утворення з чіткими рівними контурами без додаткових акустичних ефектів. За наявності подібних утворень проводять пункційну біопсію з цитологічним дослідженням. — Чому виникають фіброаденоми? Які їх клінічні прояви? — Основною причиною є стрес, що вкрай негативно впливає на роботу щитовидної залози, надниркових залоз і яєчників. У нашій клініці глибоко й багатогранно досліджується стан щитовидної залози, у разі виявлення порушень проводиться адекватне лікування. За статистикою, жінки страждають порушеннями щитовидної залози в чотири рази частіше, ніж чоловіки. Причина тому — гормональні зміни, що відбуваються під час вагітностей, абортів, пологів. Клінічними проявами є неприємні відчуття, болі в ділянці молочних залоз, набрякання (нагрубіння) молочних залоз, порушення менструального циклу, періодичні головні болі. Крім того, з’ясувалося, що ліва частина щитовидної залози впливає на стан лівої молочної залози, а права частина щитовидки — на стан правої молочної залози. Така сама залежність стану молочних залоз є і від яєчників. Фіброаденоліатоз (кістозна мастопатія) характеризується дифузним ураженням частини, переважно верхньозовнішнього відділу, молочної залози. При пальпації визначається дифузне ущільнення залози з дрібнозернистою поверхнею. Це захворювання належить до дисгормональної гіперплазії тканини молочної залози. Іноді можливі кров’янисті виділення з соска (кровотечна молочна залоза). Слід підкреслити, що кров’янисті виділення з соска можуть бути не лише при фіброаденоматозі, а й при злоякісних пухлинах молочної залози. — Що повинно насторожити при самообстеженні? — Пальпаторно кожна жінка може виявити ущільнення в молочних залозах (болюче воно чи ні). Це треба робити кожного місяця на 6-12-й день після менструації, найзручніше — під час прийому ванни. Неприроднім є набряклість молочних залоз, стягнута або набрякла шкіра, почервоніння, запалення, виділення з сосків. — Які є методи дослідження молочних залоз? — Для вивчення стану молочних залоз застосовують різні методи. Найпопулярніший — ультразвуковий. Він найбільш інформативний при дослідженні «щільних» молочних залоз у молодих жінок, при виявленні кіст, зокрема дуже дрібних, внутрішньокістозних розростань, в диференціальній діагностиці кіст і фіброаденом. Під ультразвуковим контролем можна проводити пункцію молочної залози. Недоліком методу є порівняно великий відсоток псевдопозитивних висновків при доброякісних утвореннях і псевдонегативних при злоякісних утвореннях, розташованих в жировій тканині. Мамографія — рентгенологічне дослідження молочних залоз, що відрізняється високою ефективністю (98%). Дослідження проводиться в першу фазу менструального циклу, а в менопаузі — у будь-який час. Крім плівкової мамографії, розроблена електромамографія, при якій зображення отримують на папері. Проте через недостатню якість вона не набула поширення. Окрім безконтрастної мамографії використовуються методики штучного контрастування: дуктографія (контрастування молочних протоків) і пневмокістографія (контрастування порожнини кісти). Показаннями до дуктографії є виділення з сосків, особливо кров’янисті або «янтарні». Останнім часом в комплексній діагностиці захворювань молочної залози використовується магніторезонансна томографія. Іноді вдаються до радіонуклідної діагностики, яка особливо інформативна при «щільній» молочній залозі з пальпованим утворенням, а також при рецидивах раку. В деяких випадках використовується термографія — метод реєстрації теплового випромінювання. Ефективність цього методу невисока. Використання пухлинних маркерів має невисоку діагностичну цінність для раннього виявлення раку, частіше застосовується для прогнозу перебігу захворювання. Істотним етапом у встановленні діагнозу є морфологічний метод. Матеріалом для цитологічного дослідження є виділення з сосків, пунктати з пухлиноподібних утворень, зіскоби з укритих виразками ділянок, вміст кіст і т. д.
