Кількість серцевих ударів генетично закладена в кожній людині

Часто у літературі зустрічаємо порівняння: так кохає, аж серце замирає. Цьому поетичному образу є фізіологічне пояснення — аритмія.

На щастя, перебої сердечного ритму в таких випадках викликані сильним почуттям і незагрозливі для життя. Та у старшому віці аритмія сигналізує про наявність певних хвороб і може стати причиною зупинки серця. Про походження збоїв у роботі головного м’яза, профілактику аритмії та тренування серця ми поспілкувалися з завідувачкою кардіологічного відділення Луцької міської клінічної лікарні Марією Романів.

— Аритмія — це збудження серцевого м’яза. Та вона не завжди свідчить про захворювання серця. Найпоширеніша нейроциркуляторна дистонія, тобто порушення серцевого ритму, пов’язана з нервовою системою, — пояснює Марія Євгенівна. — Крім того, аритмія може бути супутнім симптомом хвороб внутрішніх органів (жовчних шляхів, щитовидної залози, шлунку), запального процесу, вроджених вад серця. Серце в людському організмі — це як мотор у машині: дає збої тоді, коли надходить поганий бензин.

Якщо в крові відбувається інтоксикаційний процес при будь-якому запаленні, з’являються перебої в роботі серця.

— А молоді та практично здорові люди страждають від аритмії?

— Є так звані доброякісні аритмії, які зустрічаються практично в усіх людей. Це вважається нормальним станом. А в молодому віці збої у ритмі трапляються досить часто. Але зазвичай ці екстрасистоли (перебої в серцевому ритмі) — не кардіального походження, а є наслідком сильних емоційних переживань. Тож лікувати їх не треба.

— Чи існує профілактика перепадів серцебиття?

— Якщо встановлено конкретний діагноз, то обов’язкові лікування та профілактика тої хвороби, до якої супровідною є аритмія. Якщо ж людина здорова, то серцевий м’яз можна тренувати. Серце «любить» калій, якого багато в родзинках, куразі, печеній картоплі, бананах. Але «не любить» натрій (сіль), тому бажано недосолювати їжу. Якщо ж страви постійно пересолювати, то розвиваються гіпертонія, аритмія та навіть ниркова недостатність, бо натрій вбирає воду з організму.

Також загартовують серце зарядка, ходьба пішки (хоча б два-три кілометри на день), але навантаження мають бути регулярними та стабільними, без ривків. Бо різке фізичне навантаження може стати причиною інфаркту через спазм (від звуження судин).

Не можна переїдати, бо коли шлунок переповнений, діафрагма піднімається вище — і для серця зменшується простір. Обмежує цей орган і сидяче положення. У таких випадках серце постійно перебуває у скутому стані, звикає до мінімального фізичного навантаження. Особливо негативний вплив створює електромагнітне поле, зокрема й від комп’ютера. До речі, люди, які живуть поблизу телевізійних вишок чи високовольтних ліній, у 50 разів частіше помирають від раптової аритмії, що призводить до фібриляції шлуночків серця.

Аритмія нервового походження (невроз серця) найчастіше проявляється у творчих і вразливих людей — учителів, митців, артистів. Таким людям варто пити заспокійливі — настоянку глоду, валеріани, «Магне-В6» (магнезія покращує ритм серця).

— Чим небезпечне порушення серцевого ритму?

— Є кілька видів збоїв, — відповідає кардіолог Марія Романів. — Тахікардія — часте ритмічне серцебиття, брадикардія — рідкий пульс. Треноване витривале серце має рідкий пульс. І це добре, бо що він нижчий, то довше людина проживе. Кількість серцевих ударів генетично закладена в кожній людині. Якщо частота серцебиття велика, то людина менше проживе, бо швидше використає свій ресурс. У собак частота велика, то вони живуть максимум двадцять років, а в черепах — низька, тож їм відведено до 400 літ. Для людини нормальна частота серцевих скорочень — 72 плюс-мінус 12. А аритмія небезпечна тим, що це збій при нормальному ритмі, пришвидшеному чи сповільненому. Якщо екстрасистоли часті, це ознака захворювання серця або нервової системи. Часті перебої переходять у фібриляцію передсердь (миготлива аритмія).

Фібриляція — це хаотичне скорочення м’язових волокон серця, тіпання. Тож ці волокна треба змусити скорочуватися синхронно. Невідкладна допомога, поки не прибуде «швидка», — це непрямий масаж серця. Але навіть цих елементарних знань більшість людей не має. На вулиці фібриляція шлуночків — це раптова та неминуча смерть. Людина йтиме на роботу, впаде, втративши свідомість, і помре, якщо ніхто не надасть такої необхідної першої допомоги, бо через п’ять хвилин відключається мозок. Людину не треба піднімати, садити, бризкати водою в обличчя та пхати в рот валідол, треба стати біля хворого на коліна, сильно вдарити кулаком по грудній клітині в ділянці серця та робити непрямий масаж так, щоб аж хрумтіли ребра. Натискання мають бути сильними та синхронними, ритмічно качати грудину, щоб завести серце. А бригади «швидкої» у нас забезпечені дефібриляторами, тож головне — підтримати людину до прибуття медиків.