Антибіотики при вірусних інфекціях призначають, аби попередити ускладнення

Антибіотики при вірусних інфекціях призначають, аби попередити ускладнення

Коли у 1940 році успішно підтвердили дієвість першого протимікробного засобу — пеніциліну, в медицині стартувала ера антибіотиків.

Автор: Ольга ЮЗЕПЧУК / Джерело: Відомості

Коли у 1940 році успішно підтвердили дієвість першого протимікробного засобу — пеніциліну, в медицині стартувала ера антибіотиків. Лікарям вдалося подолати цілі епідемії, врятувати мільйони життів. Одначе сьогодні заговорили про небезпечність антимікробних засобів. Але не стільки через їх побічні ефекти, скільки через неефективність. Мікроби набувають стійкості, нечутливості (резистентності) до лікування.

Медики в усьому світі тривожаться, що скоро бактерії стануть нездоланними. А причиною вони називають неконтрольований прийом антибіотиків, самостійне призначення та самолікування без консультації з фахівцями.

Якби все було так просто, то заборона продажу антибіотиків без рецепта вирішила б проблему. Та для європейських країн, у більшості яких така заборона введена, резистентність теж є дуже актуальною.

Темою цьогорічного Дня здоров’я було нецільове використання протимікробних препаратів. Генеральний директор ВООЗ доктор Маргарет Чен зробила таку заяву: «Відповідальність цілком лежить на нас. Нерозумне та неналежне використання протимікробних препаратів є найголовнішим чинником формування медикаментозної стійкості. Сюди відноситься зловживання ліками, коли вони відпускаються в дуже великих кількостях, іноді «про всяк випадок», іноді на прохання пацієнта, проте часто для того, щоб лікарі та фармацевти заробили більше грошей».

Аби запідозрити лікарів у «зловживанні» антибіотиками, є об’єктивні причини. І самій доводилося стикатись, і знайомі розповідають: приходиш на прийом до терапевта з симптомами застуди, а він тобі ледь не з порогу призначає антибіотики. Сьогодні вже всі обізнані, як організм може зреагувати на антибіотик: висипом, алергічним набряком, ураженням печінки, нирок, нервової системи, дисбактеріозом. Також відомо, що протимікробний засіб не вбиває вірус. А гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) викликається саме вірусами. Що ж тоді лікують антибіотиками?

— Антибіотики необхідні для лікування бактеріальних інфекцій — отиту, ангіни, гаймориту. Ними лікують запалення легенів, пієлонефрит, остеомієліт, бешихові абсцеси. Протимікробні засоби рятують від смерті при таких грізних станах, як перитоніт і сепсис, — каже головний спеціаліст із терапії управління охорони здоров’я Волинської ОДА Микола Берник.

— Якщо приходить хворий із ГРВІ і лікар призначає антибіотик, що діє на верхні дихальні шляхи, він робить правильно, — продовжує Микола Миколайович. — Мета антибактеріального препарату при аденовірусній інфекції чи грипі — зняти ускладнення (приєднання стрептококу, стафілококу тощо), що можливі на фоні зниження імунітету. Бактерії, які постійно є у ротовій порожнині, починають розмножуватися, бо опірність організму ослаблена. Якщо ж брати мазок із гортані, щоб визначити інфекцію, результат чекати мінімум п’ять днів. Увесь цей час хворий буде без лікування. В ідеалі, звісно, добре висіяти флору та призначити ліки, що безпосередньо будуть діяти саме на неї. Та, на жаль, сьогодні ми не можемо забезпечити швидке визначення збудника. Тому на підставі анамнезу призначається антибіотик бронхолегеневої системи. У кожному конкретному випадку лікар повинен розібратися. Хоча це дуже складно, бо ж нормативом на одного пацієнта відводиться дванадцять хвилин.

Отже, нерідко антибіотики приписують для попередження можливих бактеріальних ускладнень. Тоді як наслідки прийому протимікробних ліків людина відчуває майже відразу.

— Розвивається дисбактеріоз, тобто вбивається необхідна флора, яка корегує багато процесів в організмі, — каже заступник головного лікаря Волинської обласної інфекційної лікарні Галина Морочковська. — Дисбактеріоз може мати різні прояви: погіршення стану дихальних шляхів, диспептичні синдроми у кишково-шлунковому тракті (нудота, здуття, проноси, діарея). Якщо неправильно призначено антибіотик, після нього ще доводиться лікувати наслідки.

Тож чи виправданий ризик?

— При вірусних інфекціях часто розвиваються бактеріальні ускладнення — бронхіт, пневмонія, гнійний отит, — пояснює Галина Морочковська. — При хронічних бронхітах, пневмоніях респіраторна інфекція дає загострення, активізується бактеріальна флора, що присутня в організмі. Для того, щоб попередити розвиток повторної пневмонії, лікарі призначають антибіотик. Новонародженим і діткам до року протимікробні рекомендовані з метою профілактики бактеріальних ускладнень. Часто вірусні інфекції, особливо у дітей, доповнюються септичним процесом. При цьому антибіотики — єдине спасіння. Перед призначенням антимікробного засобу лікар визначає важкість хвороби на період огляду хворого.

Як бачимо, у хворого невеликий вибір — або довіритися лікарю та вживати призначені ним антибіотики, або сподіватися, що жодних ускладнень інфекція не дасть. Якщо ж приймаєте протимікробні препарати (а курс лікування становить щонайменше п’ять днів), треба відразу нейтралізувати їх побічну дію.

— Коли прийом антибактеріальних ліків тривалий або призначається комбінована терапія, тобто кілька антибіотиків при важкому стані чи ускладненнях, водночас необхідно вживати пробіотики (біфіформ, лактовіт), які відновлюють порушений баланс мікроорганізмів, — каже Галина Морочковська. — Якщо відомо, що ліки можуть негативно вплинути на печінку, призначають гепатопротектори.

Loading...