Ми всі перебуваємо в групі ризику захворіти туберкульозом
Волинь переступила епідемічний поріг по туберкульозу в 1991 році — понад 36 хворих на 100 тисяч населення.
Волинь переступила епідемічний поріг по туберкульозу в 1991 році — понад 36 хворих на 100 тисяч населення. А 1995-го Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила епідемію туберкульозу в усьому світі. В Україні ця хвороба набула великого поширення. Сьогоднішні дані вражають — щогодини туберкульозом заражаються троє жителів нашої країни, щогодини вмирає один хворий, а всього хворіє 1,5% населення.
Туберкульоз (сухоти) — це хронічне інфекційне захворювання, дуже різноманітне за проявами, яке провокується особливими мікробами — мікобактеріями (туберкульозні палички, палички Коха). Вони вражають органи дихання (легені, бронхи, гортань), кишечник, сечостатеві органи, кістки, шкіру тощо.
— З 1991-го року, коли на Волині було оголошено епідемію туберкульозу, протягом наступних шести років захворюваність зростала на 20-28% щороку. Тоді Волинь першою в Україні розробила регіональну програму подолання цієї недуги, — розповів директор обласного медичного протитуберкульозного об’єднання Василь Загорулько. — Надалі рівень захворюваності збільшувався на 4-5% у рік. Із 2001-го року настав період певної стабілізації — 2-3% спаду чи приросту. Вже з 2005-го року туберкульоз почав відступати. Торік зафіксували зниження кількості хворих на рівні 11%.
За статистичними даними медиків, в області на обліку протитуберкульозної служби перебуває понад 13 тисяч пацієнтів. Близько 60% із них — працездатного віку (від 26 до 56 років). Щороку від туберкульозу помирає до двохсот волинян.
У 2010-му році захворюваність усіма формами активного туберкульозу на Волині становила 56,1 на 100 тисяч населення, в 2009-му — 63,1. По Україні цей показник торік становив 68,4 на 100 тисяч населення (у 2009-му — 72,7).
Захворюваність туберкульозом легень із фазою розпаду у 2010-му році значно зменшилась і становить 12,3 на 100 тисяч. Цей показник по Україні є значно вищим — 25,0 у минулому році.
— Джерелом інфекції є хвора людина, яка виділяє з харкотинням туберкульозні палички. Основний шлях зараження — через повітря. Тому всі ми перебуваємо в групі ризику, — наголошує заступник головного санітарного лікаря області Микола Яцина. — Попадання в організм туберкульозних паличок означає лише зараження, а не захворювання. Розвиткові хвороби сприяє ослаблення організму попередніми захворюваннями, погане харчування, погані санітарно-гігієнічні умови праці та побуту, тривалий контакт із хворим, який виділяє туберкульозні палички. Особливо важливо проходити обстеження на туберкульоз людям із груп ризику: хворим на діабет, хронічні неспецифічні захворювання легенів, імунодефіцити, алкоголізм, наркоманію, виразкову хворобу шлунку.
Виділяють дев’ять симптомів, за наявності одного або кількох із яких можна запідозрити сухоти: кашель упродовж трьох і більше тижнів, кровохаркання, біль у грудній клітці, погіршення апетиту, зниження маси тіла, втома та слабість, лихоманка, потіння вночі, задишка.
Такі прояви, зокрема, типові для дітей, які занедужали на туберкульоз. Дитина стає млявою, блідою, погано їсть, худне, з’являється субфебрильна температура (37-37,3°С), збільшуються периферичні лімфовузли. Це так звана туберкульозна інтоксикація.
За несприятливих умов може вражатися той чи інший орган. У 80-90% випадків це легені.
При прогресуванні туберкульозу легенів спостерігається порушення функцій дихання, кровообігу, травлення, з’являється задишка, погіршується апетит, порушується засвоєння їжі, мучить безсоння. Хворий худне, набуває вигляду «сухотного» хворого.
Туберкульоз гортані виникає внаслідок інфікування харкотинням або через лімфатичні та кровоносні судини. З’являється кашель, хриплий голос, біль при кашлі та ковтанні.
Туберкульоз кишечнику виникає переважно в товстому та нижніх відділах тонкого кишечнику. Проявляється хвороба спазмами в кишечнику та запаленням очеревини, запорами, які чергуються з проносами.
Туберкульоз кісток і суглобів частіше буває в дитячому та підлітковому віці, ушкоджує переважно хребет, кульшовий (тазостегновий) і колінний суглоби. У результаті розвивається нерухомість у суглобах, атрофія м’язів, вкорочення кінцівок.
Туберкульоз шкіри здебільшого є результатом поширення туберкульозу з первинного легеневого туберкульозного утворення, рідше — прямо через кров. На шкірі з’являються невеликі плями, які швидко переходять у вузлики коричнево-червоного кольору, м’які на дотик. Найчастіше вражається обличчя, ніс, слизова носа, рідше — ротова порожнина.
— При своєчасній діагностиці та правильному лікуванні хворі на туберкульоз одужують, — наголошує директор Волинського медичного протитуберкульозного об’єднання Василь Загорулько. — Наразі найвищий рівень захворюваності спостерігається у Ковельському, Маневицькому та Любомльському районах. Лікування проводиться на базі обласного протитуберкульозного диспансеру, розрахованого на 380 ліжок. Працюють Хотешівська, Поворська, Луківська тублікарні. В останній, до речі, 40 ліжок відводиться для примусового лікування хворих, що передбачено законом. Крім того, в області є дитячий протитуберкульозний санаторій «Згорани» та санаторій для дорослих «Колки». Також відправляємо маленьких волинян на лікування у санаторії Криму. Кожного місяця з районів формуються групи по 40 дітей.
— Основною загрозою подальшого розвитку епідемії туберкульозу на сьогодні є поєднана патологія з ВІЛ-інфекцією та СНІД, — додає Микола Яцина. — Крім того, спостерігається небезпечний ріст полірезистентних форм туберкульозу. Несприйнятливість до дії медичних препаратів розвивається у тих, хто перериває курс необхідного лікування.
— Дуже важливо регулярно проходити флюрографію органів грудної клітки, яка фактично, поруч із аналізом харкотиння, є основним методом діагностики туберкульозу легенів, — радить Василь Загорулько. — Профілактичні рентгенівські обстеження проводяться з періодичністю один раз на два роки, починаючи з 18 років.