Постійні пошуки щастя шкідливі для здоров’я

Останні дослідження вчених світу дають підставу стверджувати: безупинна погоня за щастям приносить людині більше шкоди, ніж користі, повідомляє The Wall Street Journal.

«Деякі дослідники вважають: щастя в його звичайному розумінні — відчуття задоволення або позитивні емоції — набагато менш важливе для фізичного здоров’я, ніж внутрішня задоволеність від цілеспрямованої діяльності — так зване евдемонічне благоденство», — пише журналістка Шерлі Венг, зазначає Mignews.

Під час досліджень вчені встановили, що люди, які намагаються жити змістовно, частіше зберігають жвавість розуму в старості, здоровіші психічно й навіть живуть довше, ніж ті, чия мета — відчуття щастя. «Власне, у деяких випадках надмірна наполегливість у досягненні щастя в реальності знижує задоволеність життям», — зауважує видання.

Задоволення від смачної вечері, захоплюючих фільмів або перемоги улюбленої команди — так зване гедонічне благоденство — зазвичай незабаром зникає. «Виховання дітей, волонтерська робота або навчання в медичному інституті, можливо, не настільки приємні в буденності. Але ці заняття створюють відчуття, що життя проходить не даремно, що ти віддаєш справі всі свої сили, особливо в тривалій перспективі», — пояснює газета.

Термін евдемонія зустрічається в давньогрецьких філософів — наприклад, в Аристотеля. «Його часто помилково перекладають як щастя, що збільшує невірне розуміння природи щастя. Деякі фахівці вважають, що під евдемонією Аристотель мав на увазі благоденство, коли писав, що її можна досягти через реалізацію своїх потенційних можливостей», — пояснює автор.

Сьогодні щастям і благоденством цікавляться не тільки філософи: психологи вивчають вплив евдемонії й гедонізму на фізичне й психічне здоров’я. Так, згідно зі статистикою від 2010 року, за період з 1938 по 2007 рік серед американських студентів почастішали симптоми депресії, параної й психопатології. Автори дослідження — фахівці з Університету Сан-Дієго, порахували однією з можливих причин те, що в США матеріальні блага й соціальний статус стають пріоритетами людського життя — тобто гедоністичне щастя, пишуть «Комментарии».

Учені на чолі з Керол Ріфф, директором Інституту старіння Вісконсинського університету, з 1995 року вивчають близько семи тисяч людей у рамках проекту MIDUS — Середина життя в США. Завдання — з’ясувати, які фактори впливають на здоров’я й благоденство в середньому й похилому віці. «Згідно з недавно опублікованими результатами, евдемонічне благоденство знижує гостроту факторів ризику для здоров’я — наприклад, неосвіченості», — пише газета. В учасників експерименту з низьким рівнем освіти, але з високим рівнем евдемонічного благоденства, порівняно низький рівень інтерлейкіну-6 — маркера серцево-судинних захворювань, остеопорозу й хвороби Альцгеймера.

Девід Беннет з Медичного центру університету Раша в Чикаго і його колеги, вивчивши 950 чоловік, яким у середньому було по 80 років, продемонстрували, що евдемонічне благоденство захищає від хвороби Альцгеймера. «Ті, хто вважав своє життя більш осмисленим, також рідше зазнавали труднощів при самообслуговуванні в побуті й пересуванні. А смертність за п’ятирічний період була серед них набагато нижчою — приблизно на 57% — ніж у тих, хто не мав особливих цілей у житті», — пише газета.

«Люди прагнуть бути щасливими. Але, самі знаєте, у житті бувають проблеми. Дуже велика частина життя — опір проблемам», — відзначив Беннет.

«Є певні докази на користь гіпотези, що люди з високим рівнем евдемонічного благоденства сприймають емоції інакше, ніж люди з низьким», — пише газета. Перші краще вміють переглядати свій погляд на ситуацію й знаходити її позитивні сторони, вважає британський науковець Каріем ван Реєкум. Вони не втікають від труднощів, а прагнуть їх подолати.

Ті, хто прагнуть, насамперед, до зовнішніх винагород, грошей або кар’єри, часто не дуже щасливі, відзначив Річард Райєн з Рочестерського університету.

Свій рецепт дає Ед Дайнер, консультант Gallup Inc. «Стрес від цейтноту, який переживають чимало осіб, сполучаючи роботу, родину й інші справи, не такий уже й шкідливий. Щоб підвищити почуття щастя й евдемонії, зосередьтеся на стосунках з людьми й улюбленій роботі, — радить він. — Досить сидіти й тривожитися за свою долю», — каже Дайнер.