Жирова хвороба печінки може призвести до гепатиту та цирозу

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, останні двадцять років спостерігається тенденція до росту захворювань печінки, що зумовлює високу смертність. В Україні за останнє десятиріччя кількість хронічних гепатитів та цирозів збільшилась у три рази. Проте 80% цирозів печінки не мають ні алкогольного, ні вірусного походження. Першопричиною цих страшних захворювань стає неалкогольний стеатогепатит (жирова хвороба печінки, або жировий гепатоз печінки), який вже більше десяти років є найобговорюванішою проблемою серед гастроентерологів та терапевтів. Детальніше про цю недугу «Відомостям» погодилась розповісти гастроентеролог Волинської обласної клінічної лікарні Ірина Манзій.

— Ірино Володимирівно, розкажіть, будь ласка, що таке жирова хвороба печінки? Чим вона небезпечна?

— Жирова хвороба печінки, або жировий гепатоз — поширене захворювання печінки у цивілізованому світі. В огрядних людей жирова патологія печінки трапляється в 90% випадків. Шкідливі звички у харчуванні й нестача фізичної активності призводять до появи гепатозу навіть у підлітків. Більшість випадків недуги є одним з проявів загального порушення метаболізму і пов’язані з розвитком ожиріння, діабету і надлишком жирів у крові. Жирова хвороба печінки виникає внаслідок відкладання крапельок жиру в печінкових клітинах. Коли накопичується багато печінкового жиру, то страждає сама клітинка, яка не справляється зі своєю функцією. Про цю недугу говорять тоді, коли нездорові клітини займають 5-10% органу. Відповідно він уже не може виконувати усіх поставлених для нього завдань. У частини хворих накопичення жиру в печінкових клітинах призводить до розвитку хронічного запалення та печінкової недостатності. Якщо вчасно не виявити цієї недуги, то вона може перерости у гепатит або ж цироз.

— Що може сигналізувати про жирову хворобу печінки?

— Як правило, симптоматика жирового гепатозу відсутня, тож люди не підозрюють про своє захворювання. Оскільки печінка — це «німий» орган, то хвороба проходить без симптомів, а дізнаються про неї при здачі чергового аналізу крові. Цей діагноз не стільки клінічний прояв, скільки зміни в самій структурі печінки. Та все ж людину може турбувати швидка втомлюваність, важкість в правому підребер’ї, дискомфорт. Дехто звертає увагу на те, що пожовтіли очі. Проте ці ознаки є загальними й можуть свідчити і про інші болячки.

— Хто найчастіше страждає від цієї недуги?

— Захворювання здебільшого діагностується у жінок 41-60 років. Це пов’язано зі зниженням фізичної активності та зміною гормонального фону. У групі  ризику перебувають і хворі з надлишковою вагою тіла та цукровим діабетом.

— Які фактори можуть провокувати виникнення «жирних» клітин у печінці?

— Посприяти в формуванні хвороби може гіперкалорійна фаст-фудова дієта, стрес, вплив шкідливих чинників зовнішнього середовища, «заїдання» стресових ситуацій, гормональні препарати, оральні контрацептиви, нестероїдні протизапальні препарати, якими ми любимо бавитись, — парацетамол і аспірин. Крім того, провокують недугу й голодування, швидке схуднення. Адже коли організм не годувати, він, реагуючи на це, починає відкладати жир про запас. Якщо ми їмо нормально, а рухаємось мало — надлишки енергії відкладаються по всьому організму, в тому числі й у печінці.

— Якими методами лікують це захворювання?

— Надзвичайно актуальне питання ранньої діагностики жирового гепатозу печінки. Чим раніше його виявлять, тим більше шансів зберегти печінку здоровою. І для профілактики, і для лікування початкових стадій ми повинні навчити людину правильно їсти й рухатися. Тобто наше перше завдання — сформувати для пацієнтів розумний режим праці та відпочинку. Тож лікування завжди починаємо з дієти й корекції способу життя. Втрутившись у цей процес, можна затримати розвиток хвороби на певній стадії, не давши їй перейти в хронічний гепатит чи цироз. Наступний етап — медикаментозне лікування, об’єм і тривалість якого визначає лікар. Це вимагає індивідуального підходу, оскільки лікувати треба не ізольовану хворобу, а пацієнта в цілому.

— При цій хворобі важливим є здорове харчування. Які продукти краще вживати, а від чого варто відмовитись?

— По-перше, харчування повинне бути збалансованим. По-друге, варто надати перевагу здоровій їжі, відмовившись від різних «хімічних» страв. Краще з’їсти шматок відвареного м’яса, ніж копченої ковбаси. Обов’язково в раціоні повинні бути вітаміни. Тож овочі та фрукти мають стати постійними гостями на столі хворого. Кількість вуглеводів, які легко засвоюються, а це тістечка, солодощі, випічка, смажені пиріжки, потрібно скоротити. Повністю від жирної їжі відмовлятись не варто, проте потрібно навчитись вживати якомога менше жирів. Корисними будуть і соки, але зловживати ними не треба. Зауважте, харчування має бути 4-5-разове. Корисніше їсти по трішки, але часто. Та, найголовніше, усе має бути в міру. Корисними при цій хворобі будуть домашні курячі яйця. Надайте перевагу рідким жовткам, оскільки саме там містяться корисні речовини — есенціальні фосфоліпіди, необхідні для роботи внутрішніх органів.

— А як бути із фізичними навантаженнями?

— Збалансована фізична активність повинна стати нормою. Проте мова йде не про спорт чи надмірні навантаження. Найкращим варіантом буде швидка хода. Це ж неважко, тому доступно усім, навіть людям з надмірною вагою.