Нестача йоду спричиняє затримку фізичного і розумового розвитку

Спектр йододефіцитних захворювань дуже широкий, та найпоширенішим серед них є зоб, а найбільш значимими в соціальному плані — порушення репродуктивної функції у жінок і вроджені відхилення розумових здібностей у дітей. Недостатність йоду зумовлює зниження інтелектуального потенціалу всього населення, що проживає в умовах йодної недостатності. Результати дослідження за останні роки свідчать, що середні показники розумового розвитку в регіонах з вираженим йодним дефіцитом на 10-15% нижчі, ніж за умови нормального йодного рівня. Про наслідки йододефіциту і його профілактику розповідає головний позаштатний спеціаліст з дитячої ендокринології управління охорони здоров’я Волинської ОДА Тетяна Черниш.

— Йододефіцитні стани є одними з найбільш поширених неінфекційних захворювань. Увага до цієї проблеми зумовлена тим, що ендемічне (поширене у даній місцевості) збільшення щитоподібної залози, яке виникає внаслідок нестачі йоду, супроводжується розвитком гіпотироксинемії (низька концентрація вільного гормону тироксину). Це в свою чергу є фактором ризику затримки нервово-психічного розвитку, розумової відсталості, призводить до різноманітних патологічних розладів у організмі людини, — пояснює лікар-ендокринолог. — Захворювання щитоподібної залози в структурі патології ендокринних органів займають друге місце після цукрового діабету. За даними ВООЗ, на патологію щитоподібної залози страждає більше 200 мільйонів людей у світі.

— Чи характерна нестача йоду для Волині?

— В Україні ендемічними вважаються сім західних областей: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська і Чернівецька. Та в останні роки відмічається невпинне зростання кількості тиреопатій, їх частота навіть поза зонами зобної ендемії досягає 20% загальної захворюваності. Серед багатьох факторів швидкого росту захворюваності в першу чергу слід відмітити несприятливу екологічну ситуацію — забруднення оточуючого середовища діяльністю людини, наслідки аварії на ЧАЕС. Другою важливою причиною є дефіцит йоду. Зараз в Україні практично відсутні регіони, де профілактика йодної недостатності була б на належному рівні.

— Чим небезпечний дефіцит йоду для людини?

— Народжування розумово неповноцінних дітей — найгірший наслідок дефіциту йоду, — відповідає Тетяна Черниш. — Загалом прояви йодної недостатності діляться за віковими групами, як і добові норми цього мікроелемента, що необхідні для нормального функціонування організму. Так, потреба у йоді для дітей дошкільного віку (до 6 років) становить 90 мкг/добу, для школярів (до 12 років) — 120 мкг, для підлітків та дорослих — 150 мкг, для вагітних і годувальниць — 200 мкг/добу, для людей похилого віку — 100 мкг.

Спектр проявів йододефіцитних захворювань у плоду проявляється такими порушеннями, як аборти, мертвонародження, підвищена перинатальна смертність, вроджені вади розвитку, неврологічний кретинізм (затримка розумового і фізичного розвитку, глухонімота, косоокість), затримка розумового і фізичного розвитку, гіпотиреоз, карликовість, психомоторні порушення.

У новонароджених — підвищена летальність, неонатальний зоб, явний гіпотиреоз, підвищена чутливість щитоподібної залози до радіоактивного випромінювання.

У дітей і підлітків — ендемічний зоб, порушення розумового і фізичного розвитку, порушення формування репродуктивної функції.

У дорослих — зоб та його ускладнення, розумові порушення, гіпотиреоз, зниження фізичної та інтелектуальної працездатності.

У жінок дітородного віку — зоб, анемія, неплідність, невиношування вагітності, передчасні пологи, ризик народження дитини з кретинізмом.

— Як можна усунути нестачу йоду?

— Загострення проблеми йододефіцитних захворювань в Україні пов’язане з ліквідацією раніше існуючої системи профілактики, яка ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, а також із помітним зменшенням у раціоні населення продуктів, збагачених йодом.

Масова йодна профілактика вважається найбільш ефективною та мало затратною. Сьогодні в Україні для збагачення солі використовується йодат калію, який може зберігатися до 1 року, не має незвичного смаку і запаху, може застосовуватись при консервуванні продуктів. При нинішніх нормах збагачення йодом середньодобове споживання його зі стравами складає близько 150 мкг (це 5-10 г солі на добу).

Індивідуальна йодна профілактика полягає у споживанні продуктів із підвищеним вмістом йоду (морська риба, інші морепродукти) та прийомі лікарських препаратів, що забезпечують організм фізіологічно необхідною дозою йоду (йодид, йодомарин та ін.).

Розмовляла Ольга ЮЗЕПЧУК