Подолати стрес допоможе психотерапія і спілкування з близькою людиною

Реклама нас переконує, що нині живемо у суцільному стресі — і фінансова криза, і погана екологія, і діти-хулігани, і злий начальник тощо.
Реклама нас переконує, що нині живемо у суцільному стресі — і фінансова криза, і погана екологія, і діти-хулігани, і злий начальник тощо. Аби позбутися впливу насичених негативом буднів, нам пропонують випити заспокійливі краплі чи пігулку, з’їздити позасмагати в Туреччину, купити нові джинси або просто випити пива. Всі ці поради у принципі дієві, але… не від стресу. Вони вас відволічуть, розрадять, допоможуть змінити обстановку. А боротьба зі стресом — це лише рекламна приманка, оскільки ми мало знаємо про стрес і значно звужуємо це поняття.
— У наш час люди неправомірно ставлять самі собі діагнози «депресія» і «стрес». Насамперед треба знати, що стрес не є діагнозом, а визначається як загальний адаптаційний синдром, — пояснює психіатр-консультант Волинської обласної психіатричної лікарні №1 Євген Шимонович. — Стрес (від англ. «натиск, напруга») — це сукупність неспецифічних проявів, що виникають в організмі під впливом хворобливих подразників і сприяють відновленню порушеної рівноваги та підвищенню неспецифічної резистентності (опірності) організму. Таке визначення дав «батько» цього терміну канадський фізіолог Ганс Сельє. Тобто це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму. Стресова реакція супроводжується викиданням великої кількості гормонів наднирників, зокрема й адреналіну, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу, у стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, концентрувати увагу).
Отже, ми розуміємо, що стрес — це насамперед фізичні фактори: переохолодження, інтоксикація, інфекція, травма, опік, защемлення та інші. А на стреси, викликані психологічними чи психічними факторами, припадає дуже маленька частка.
— Але нас переконують, що у світі стає все більше психічно хворих людей і причина цього — стреси?
— Це неправда. Є стабільний процент серйозних психічних недуг (шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний синдром, маячний розлад) у популяції кожної країни, — констатує Євген Михайлович. — Зростають тільки такі важкі психічні розлади, як хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона. Це пояснюється тим, що вік людей продовжився, а ці недуги є захворюваннями осіб старшого віку. Але серйозні психічні хвороби не пов’язані зі стресом, вони спричинені певними генетичними поломками, закладеними в людині від народження.
Депресія також не є наслідком стресу, хоча нині всі схильні будь-який капризний, зіпсований настрій називати депресією. Та ми сьогодні знаємо, що депресію викликає низький рівень певних нейроактивних речовин.
Справжня депресія є хворобою на кшталт діабету: бракує серотоніну в нервовій системі. Призначаємо медикаменти, що регулюють рівень серотоніну — і зникає депресія. Інше питання, що багато людей, щодня переживаючи якісь негативні емоції, є знервовані, ображені, розлючені, роздратовані, але вони у принципі здорові, просто не можуть пристосуватися — то є розлад адаптації.
— Тож такого поняття як психологічний стрес узагалі не існує?
— Психологічний стрес можна віднести до так званих психосоматичних розладів. У цій же групі — гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, алергія, запалення. У лікуванні цих захворювань обов’язково повинна бути присутня психотерапевтична підтримка, заспокійливі препарати, важливо виключити психологічний фактор.
— Значить, є ознаки, які вказують, що людина переживає психологічний стрес?
— При впливі подразнюючого фактора в людини формується оцінка ситуації як загрозливої. Усвідомлення загрози і наявність негативних емоцій «штовхають» людину на подолання шкідливих впливів, на що направляються усі резерви організму. Якщо ситуація не розв’язується, то сили для боротьби закінчуються, можливі невроз і виснаження організму. До медичних ознак стресу можна віднести підвищену нервозність, наявність істеричних реакцій, головні болі, безсоння.
— Зараз модно бути у течії позитивного мислення, та чи можна навчитися бачити світ крізь рожеві окуляри?
— Виробити позитивне мислення майже неможливо, бо люди діляться на тих, хто звідома позитивно дивиться на життя, і тих, хто негативно. Тобто оптимісти і песимісти. Звісно, коли ти життя приймаєш як свято, значно легше, простіше. І навпаки, життя перетворюється на кошмар, якщо не бачиш нічого радісного, не знаходиш сенсу. Американський психотерапевт Поль Джонс, один із апологетів позитивного мислення, написав книгу «Твоє щастя є в тобі». Дійсно, щастя є в нас і щастям є саме життя.
— Як можна вийти зі стресової реакції?
— Оптимальний спосіб — цілком розв’язати конфлікт, усунути розбіжності, помиритися. Якщо зробити це неможливо, варто логічно переоцінити значимість конфлікту. Один із найкращих методів заспокоєння — це спілкування з близькою людиною, коли можна, по-перше, вилити душу, виговоритись, відчути підтримку, по-друге, переключитися на цікаву тему, по-третє, спільно відшукати шлях до вирішення конфлікту або хоча б до зниження його значимості.
Розмовляла Ольга ЮЗЕПЧУК