Політика Нацбанку визнали загрозливою для цінової стабільності в державі

Про це йдеться у рішенні Ради Національного банку України «Про стан виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2014 рік та її вплив на соціально-економічний розвиток України», яке було прийняте на засіданні Ради 17 грудня, який поширила прес-служба Нацбанку.

«Національний банк України зауважує, що в зазначеному рішенні не були враховані кардинальні зміни макроекономічної ситуації та їх вплив на проведення грошово-кредитної політики. За таких умов підтримка банківського сектору з метою уникнення кризи неплатежів та забезпечення вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками банків стала одним із пріоритетів Національного банку. Водночас ця підтримка була виваженою та помірною. За умови відпливу депозитів населення на загальну суму 124 млрд грн (без урахування чинника курсової переоцінки) залишок наданих банкам кредитів рефінансування з початку року збільшився на суму близько 34 млрд грн», — йдеться у повідомленні.

У прес-службі також відзначили, що показник інфляції не був критичним в умовах, у яких опинилась економіка України, і становив 21,8% в листопаді в річному вимірі при визначеному в Основних засадах грошово-кредитної політики цільовому орієнтирі 19,0%. При цьому адміністративно регульовані тарифи було збільшено на газ природний – на 62,8%, гарячу воду та опалення – на 42,8%.

У НБУ також відзначили, що унаслідок накопичених зовнішніх та внутрішніх дисбалансів в економіці в 2013 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу сягнув 9,0% ВВП, а несприятливі макроекономічні тренди продовжились і в 2014 році на фоні соціально-політичного напруження в країні. З травня цього року ситуація в економіці значно ускладнилася внаслідок активізації воєнних дій на сході України та загострення відносин з Російською Федерацією. За таких умов знецінення гривні було об’єктивно зумовленою реакцією економіки, що дало змогу частково вирівняти накопичені раніше макроекономічні дисбаланси.

«На стабільність грошової одиниці суттєвий тиск також чинили незбалансованість державних фінансів та повільне реформування НАК Нафтогаз України, що була неспроможна вчасно виконувати свої зобов’язання. Підтримка Національним банком України ліквідності ринку державних цінних паперів створила умови для вчасного фінансування дефіциту державного бюджету, а також для виконання НАК НафтогазУкраїни зобов’язань за угодами з імпорту природного газу. Невжиття таких заходів мало б наслідком економічний колапс та соціальні заворушення. Тому Національний банк України у поточному році вдвічі збільшив свій портфель ОВДП, обсяг якого на сьогодні становить 297 млрд грн. Також Національним банком у поточному році було перераховано до державного бюджету 22,8 млрд грн перевищення його доходів над видатками. Усе зазначене сприяло Уряду у фінансуванні його видатків на суму, яка становить близько 40% доходів зведеного бюджету країни, тому що під час воєнних дій не можливо було знайти інших джерел фінансування», — йдеться у повдіомленні.

Крім того у Нацбанку додали, що головним дестабілізуючим чинником валютного та грошового ринків стала паніка вкладників. Національний банк підживлював банківську систему в умовах відпливу депозитів фізичних осіб як гривневих (на суму 54 млрд грн), так і валютних (на 8,8 млрд доларів) з метою збереження життєздатності банківської системи. У рішенні Ради від 11 вересня 2014 р. №27 були надані рекомендації Національному банку забезпечити підтримку стабільності банківської системи, що є необхідною умовою для ефективного виконання Національним банком своєї основної конституційної функції щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України.

«Національний банк поділяє позицію Ради у тому, що проведення грошово-кредитної політики на таких засадах та за таких макроекономічних умов містить в собі ризики для досягнення її пріоритетної мети – підтримки цінової стабільності в державі, головним критерієм якої є досягнення та підтримка низького стабільного темпу зростання інфляції в середньостроковій перспективі, і що в країні необхідно створити умови для переходу до режиму інфляційного таргетування. Але передумовою цього має стати збалансована фіскальна політика держави. Тому Національний банк України сподівається на те, що критичні заяви Ради будуть враховані Кабінетом Міністрів України під час підготовки та Верховною Радою України під час затвердження Державного бюджету України на 2015 рік», — повідомили у НБУ.