Податковий кодекс дав податківцям необмежену владу над бізнесом
Замість того, щоб вирішити основну причину нинішніх проблем, що виникають при зборі податків — скоротити їхнє число й, відповідно, складність підрахунку, автори Податкового кодексу зробили ставку на посилення повноважень ДПАУ.
Замість того, щоб вирішити основну причину нинішніх проблем, що виникають при зборі податків — скоротити їхнє число й, відповідно, складність підрахунку, автори Податкового кодексу зробили ставку на посилення повноважень ДПАУ, пише Дело.
По суті, Податковий кодекс лише підвів законодавчу базу під давно розширені повноваження податківців, їхній тотальний контроль над бізнесом, пише «Инвестгазета».
Цей контроль — результат того, що над кодексом працював не тільки Мінфін, у чию компетенцію це входить безпосередньо, але й ДПАУ. Саме її стараннями, мабуть, кодекс «збагатився» наступними пунктами.
По-перше, документ фактично прирівнює цивільних податкових інспекторів до співробітників правоохоронних органів. Він дає їм можливість вести слідство, що взагалі не характерно для роботи податківців.
По-друге, кількість податкових перевірок з «багато передбачених» перетворилася в «одну плюс багато непередбачених». Підстави для проведення цих перевірок практично нічим не обмежені, як і їх частота, говорить Євген Заноза з «Делойта». Наскочити на підприємство співробітники ДПАУ можуть, наприклад, у випадку, якщо в них виникне підозра щодо «можливих порушень» на ньому. Або якщо фірма не подасть вчасно податкову декларацію або іншу необхідну документацію. Або, скажімо, якщо покупець подасть скаргу на компанію-продавця про те, що не одержав від неї податкову накладну.
Втім, найголовнішим у цьому переліку є те, що серед підстав для непередбачених перевірок у ньому виявилося сакраментальне «і в інших випадках», яке дає податковій службі зелене світло у виборі приводу для візиту на фірму.
По-третє, при подібному позаплановому візиті податківці одержують безперешкодний доступ до всіх документів бухгалтерського й податкового обліку, фінансової й статистичної звітності, а також доступ до територій, приміщень та іншого майна, яке використовується для господарської діяльності, об’єктам оподаткування й об’єктам, використовуваним для одержання доходів, а також до об’єктів, які можуть бути джерелом погашення боргу.
Нарешті, тепер податкова адміністрація має досить повноважень, щоб при бажанні зовсім заблокувати роботу підприємства, заморозивши через суд його видаткові операції по банківських рахунках і рахунках в інших фінансових установах. Таким чином, у податкових органів з’явився реальний механізм, як вилучити з банківських рахунків платника гроші на погашення податкового боргу. При цьому, заморозивши рахунки компанії, податкова може протримати її в такому «коматозному» стані стільки, скільки вважатиме за потрібне. Адже, згідно з кодексом, вона має право в будь-який момент перервати планову або позапланову перевірку, відкласти її на невизначений строк, а потім продовжити з того моменту, на якому зупинилася раніше.
Втім, це лише найбільш одіозні положення кодексу в розділі адміністрування податків. Крім них, у ньому є безліч більш дрібних змін, які допоможуть податківцям «здерти» побільше з підопічних платників податків.
