Плюси і мінуси життя в Євросоюзі

Плюси і мінуси життя в Євросоюзі

19 років тому в Маастріху (Нідерланди) був підписаний договір, який поклав початок Євросоюзу. В 2004 і 2007 роках до ЄС приєдналися багато країн колишнього соцтабору — Польща, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія.

Джерело: сегодня.ua

 

19 років тому в Маастріху (Нідерланди) був підписаний договір, який поклав початок Євросоюзу. В 2004 і 2007 роках до ЄС приєдналися багато країн колишнього соцтабору — Польща, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія (див. графіку).

Вікно в Європу намагається прорубати для себе й Україна: правда, від спроб раптово вступити в євроспільноту (всупереч бажанню самого ЄС) ми відмовилися з відходом Віктора Ющенка. Але однаково євроінтеграція як і раніше декларується як головна мета української зовнішньої політики. І як і раніше необхідність вступу в ЄС (який уявляється багатьом у нашій країні як рай на землі) не зазнає сумніву.

Проте задуматися над тим, що одержить, а що втратить Україна, якщо колись приєднається до Євросоюзу, все-таки варто. Газета «Сегодня» вирішила розпитати в жителів країн, які вступили в ЄС недавно, як їм тепер живеться. Відгуки вийшли суперечливі.

Як з’ясувалося, головним наслідком вступу в ЄС для країн «нової Європи» стала масова міграція працездатного населення в «стару Європу» (тепер вони як громадяни Євросоюзу можуть влаштовуватися на роботу по всій території ЄС без квот і обмежень). Гроші, переказані на батьківщину мігрантами, стають основою економіки багатьох країн Східної Європи. Серйозних модернізаційних проривів по інших напрямках (за винятком декількох найбільш просунутих країн) поки не спостерігається. Економіка як і раніше дуже слабка. Втім, більшість населення східноєвропейських держав таке положення цілком влаштовує — знайшовши роботу на Заході, або живучи вдома за рахунок переказів від родичів-мігрантів, вони забезпечують собі значно вищий рівень життя, ніж до вступу в ЄС. Плюс — багатомільярдні вливання від ЄС для модернізації інфраструктури й підвищення соціальних стандартів. Правда, ніхто не може сказати наскільки довго Євросоюз зможе так щедро дотувати своїх нових членів. 

«Сьогодні Болгарія — це країна старих безробітних, які спілкуються зі своїми дітьми по Скайпу. Де діти? На заробітках у Західній Європі, — так описав виданню свою батьківщину один з болгарських дипломатів. — Зараз багато болгарських медиків трудяться в країнах ЄС рентгенологами. Це робота небезпечна для здоров’я (викликає онкозахворювання), і самі західні європейці не дуже хочуть цим займатися».

«У нас десятки тисяч людей виїхали в Ірландію й Великобританію на заробітки, — розповідає ризький журналіст Вадим Радіонов. — Із провінції їхали ледь не цілими містами. В основному їдуть на сільгоспроботи, у сферу послуг. Один випадок взагалі був анекдотичний: начальник поліції одного з великих міст брав відпустку за свій рахунок і підробляв в Ірландії — обдирав шкіри тварин. Там йому за це платили в три або чотири рази більше, ніж він одержував у Латвії».

Живеться в Латвії гірше, ніж у Старій Європі: середня зарплата навіть у великих містах становить 600 доларів (4800 гривень), третину з яких (тобто 1600 гривень) треба віддати за комунальні послуги.

У сусідній Естонії економічна ситуація краща, але люди також масово їдуть із країни. «Дві третини наших медпрацівників виїхали працювати за кордон — у Фінляндію, Норвегію, Швецію. Дійшло до того, що вже говорять про те, щоб брати на роботу медиків з Росії й Білорусі — не вистачає персоналу, — розповів Максим Рогальський. — Але без знання мови вони працювати не зможуть — у нас із цим строго. В Естонії середня зарплата 770 євро — нижче, ніж у Старій Європі, тоді як ціни майже ті ж самі (за комунальні послуги платять 150 євро на місяць, оренда квартири — 400 євро). З 1 січня 2011 року ми перейшли на євро — і торговці, під шумок, підняли ціни». «З Таллінна до Гельсінкі можна добратися на поромі всього за 1,5-2 години. Тобто можна весь тиждень працювати там, а на вихідні відправлятися додому. Ну, і різниця між рівнем життя відчутна: там зарплати разів у два-три вищі», — додає естонський студент-юрист Прііт Пильд.

«Загалом і в цілому якихось мінусів від вступу в ЄС я не бачу. Євросоюз виділяє великі гроші на розвиток інфраструктури — будують дороги», — говорить Максим Рогальський. У Польщі ЄС покриває частину витрат на підготовку до Євро-2012. Але що стосується якогось економічного буму, модернізації промисловості, то з цим складно було навіть до кризи, не говорячи вже про нинішні часи. Правда, у найбільш розвинені країни Східної Європи — Польщу, Словенію, Чехію й деякі інші — інвестиції йдуть (хоча вони туди йшли й до вступу в ЄС).

«Іноземні інвестори відкрили в нас багато нових підприємств, перенесли заводи із Західної Європи сюди, — розповідає Марчин Вайцеховський, оглядач польської «Газети Виборчої». — Було багато побоювань, що після вступу в ЄС постраждає польське село. Але зараз наші фрукти й городина продаються в будь-якому гіпермаркеті у Франції, Англії —  вони вважаються екологічно чистими». «Але на західний ринок пробитися польській продукції однаково важко, тому багато з нас дивляться на Росію й Україну як на перспективні ринки збуту», — сказав виданню один з польських підприємців. В інших країнах інвестиції відчуваються слабко. «Роботи в країні практично нема, — розповідає болгарський дипломат. — Є туризм. Трохи сільського господарства. Усе. Промисловості майже немає. Молодим робити нема чого. От вони і їдуть, а на гроші, які вони переказують у країну, живуть їхні батьки. Проста економічна схема».

Loading...