Сучасний ринок праці потребує технічно обдарованої молоді

Якраз зараз, у період вступної кампанії, Волинський обласний центр зайнятості вирішив порушити важливу проблему професійно-технічної освіти і престижності робітничих професій. Адже у результаті постійного аналізу, дослідження ринку праці з’ясувалося, що у нас не вистачає саме кадрів технічного спрямування. За круглим столом із участю представників навчальних закладів і роботодавців вивчали причини дисбалансу на ринку праці та шляхи його подолання.

Як повідомила перший заступник директора Волинського обласного центру зайнятості Світлана Корецька, сьогодні все більше випускників воліє здобувати освіту за кордоном, зокрема у Польщі, й дві третини з них опановують спеціальності саме технічного спрямування.

— Однак питання, чи вернуться ці діти після закінчення навчального закладу до України, залишається відкритим, — каже Світлана Миколаївна. — Ми провели невелике дослідження, що стосується вивчення однієї з основних дисциплін, важливих для технічних професій, — креслення. Результат — кричущий: його вивчають тільки 18% учнів 8–11-х класів області, в основному факультативно. Виявилося, такий предмет із програми навчання загальноосвітньої школи просто забрали! ЗНО із фізики складали 50 тисяч випускників, але найвищий бал набрали тільки 24, а з математики тестування пройшли 160 тисяч, із яких лише 74 особи отримали найвищий бал. Це ті предмети, рівень вивчення яких залишається на другому плані. Однак із року в рік на ринку праці більше 40% вакансій — технічного напрямку.

Її слова підтвердила й директор Волинської обласної Малої академії наук Галина Толстіхіна.

— Ситуація з фізико-математичними дисциплінами насправді складна, — зауважила Галина Андріївна. — Цю проблему потрібно вирішувати на державному рівні. Фізики у школах надзвичайно мало, і, крім того, на Волині немає спеціалізованих закладів, які б вивчали фізико-математичні дисципліни. Марія Склодовська-Кюрі казала: «Країна, яка не розвиває науки, безповоротно перетворюється у колонію». До всього ж у нас не популяризують своїх науковців і відкривачів, жодної передачі по телебаченню. Хоча Україна потужно у світовому контексті вписується у розвиток науки і техніки. Діти цього не знають. У нашій академії працює шість секцій технічного спрямування. Є учні, які мають свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, патенти. Однак, на жаль, наші найкращі діти їдуть за кордон, — Галина Андріївна навела прізвища вихованців і країни, де вони зараз працюють. — Допоки держава не створюватиме умов для дітей, які здатні робити речі, що просуватимуть Україну вперед, доти ми будемо відставати. Було б добре, щоб спеціалізовані заклади більшу увагу приділяли саме технічній творчості, тому що на сьогодні, на жаль, їх роботу переформатовано на декоративно-прикладне мистецтво (вишиванки, писанки, вироби з соломки, верби), що нас ідентифікує як багату духовно націю. Втім, власна техніка та наукові винаходи ідентифікують націю як інтелектуально потужну.

Також Галина Андріївна розповіла про перспективи започаткованої секції робототехніки. За її словами, це галузь, яку зараз потрібно стрімко розвивати, особливо у військовій сфері.

Її колега докторант СНУ імені Лесі Українки, керівник секції радіоелектроніки та робототехніки Олександр Мартинюк підтвердив, що «останні роки науково-технічна галузь була в абсолютному загоні».

— Основні здобутки і наших дітей, і науковців здійснювалися більшою мірою на ентузіазмі, — каже Олександр Семенович. — Проте науковий потенціал нації високий. Зрушення на сьогодні вже є — це зв’язок між школою та вищими навчальними закладами. Але велика проблема в тому, що діти, коли отримують диплом про вищу освіту, тільки тоді розуміють, що вони не в тій сфері, в якій би хотіли себе реалізувати у житті. Тому якраз позашкільна освіта повинна бути спрямована на те, щоб на момент вступу у вуз дитина чітко знала, ким вона хоче стати і що буде мати з того, коли вкладе свої знання та кошти у диплом про вищу освіту. Всі діти, які приходять до нас після закінчення Малої академії, отримують високі результати у технічній сфері, вони себе знаходять. Практично більше 90% випускників фізичного факультету після закінчення вишу працевлаштовуються. Проте багато з них стає не нашими, тому що виїжджає за межі області, бо не знаходить себе на підприємствах Волині.

Також Олександр Семенович розповів про нову спеціальність — «Мікроелектроніка та робототехніка» — на базі кваліфікаційного рівня «бакалавр».

— За один рік ми готуємо групу фахівців за цією спеціалізацією, — розповідає викладач. — Це педагогічно-технічний напрям, який передусім дозволить популяризувати цю сферу, дати відповідні знання спеціалістам, які б могли навчити дітей працювати у цій галузі. Створення проектів-розробок роботів-шпигунів, літальних безпілотних апаратів для потреб МНС сьогодні особливо актуальне.

Для того щоб професійний вибір потім не розчарував, необхідно також розвивати міжшкільні навчально-виробничі комбінати.

— Це той інструмент, за допомогою якого можна було б оперативно навчати професіям на потребу місцевого роботодавця, — наголошує Світлана Корецька. — Ця практика не є новою, застосовувалася у радянські часи й була успішною. 140 роботодавців активно підтримали цю ідею. Статистика свідчить, що дисбаланс на ринку праці залишається сталим. І в нас, якщо із випускників вищих навчальних закладів, які звертаються до служби зайнятості, працевлаштовується 15%, то із випускників загальноосвітніх шкіл, які навчаються суто під потреби ринку праці за направленням центрів зайнятості, — більше 50%. Ми можемо сміливо стверджувати, що на сьогодні освіта не стала послугою для економіки, тому акцентуємо на профорієнтаційній роботі, починаючи із середнього шкільного віку, саме в напрямку технічної освіти.

Представники працедавців (начальник управління справами та персоналом ДП «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» Неля Вавринюк, керівник навчального центру цього підприємства Лариса Гань, менеджер із персоналу АТ «СКФ Україна» (публічне) Вікторія Шатан, начальник відділу РСО Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» Ростислав Генюк) активно підтримали думку служби зайнятості про необхідність змінювати підходи до підготовки фахівців, особливо технічного спрямування. Сучасне виробництво потребує кваліфікованих інженерних кадрів і робітників.

За їхніми словами, профтехосвіта не забезпечує потреби підприємства у кадрах. Навчальні заклади повинні активніше цікавитися вимогами місцевих роботодавців і відповідно адаптувати навчальні плани, ліцензувати нові професії, організовувати виробничу практику на підприємстві.