Влітку треба ретельніше вибирати заклади, де поїсти

Харчові отруєння характерні для літа. «Відомості» на сторінках газети й інтернет-видання (vidomosti-ua.com) уже повідомляли читачів про отруєння дорослих і дітей у піцерії в Черкасах, про студентів із Канева, які після відвідування місцевої їдальні потрапили у лікарню, й інші випадки. На Волині, як розповіла заступник головного лікаря обласної інфекційної лікарні Галина Морочковська, поки що масових випадків отруєння не було. Та до медзакладів періодично потрапляють пацієнти, які їли неякісні салати чи м’ясні вироби. Й улітку, за її словами, кількість таких трохи більша, ніж зазвичай.

Санепідемслужба «затягує» з відповідями

Тож «Відомості» вирішили дізнатися, чи перевіряють на Волині, зокрема у Луцьку, спеціалісти Державної санітарно-епідеміологічної служби заклади громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, точки продажу готової їжі на вулицях і ринках. Хотіли поцікавитися результатами останніх перевірок, а також отримати рекомендації споживачам щодо харчування у таких закладах, особливо влітку. Оскільки сьогодні температурний стовпчик на градуснику піднімається вище плюс тридцяти, ці запитання, на нашу думку, є важливими, адже йдеться про здоров’я громадян. Тому ця інформація не може чекати і вимагає негайного висвітлення. Однак оперативно поінформувати читачів через сайт не вдалося. А все через те, що у Головному управлінні Державної санітарно-епідеміологічної служби у Волинській області у відповідь на наше звернення повідомили: «Надішліть офіційний запит — і протягом п’яти робочих днів отримаєте відповідь». Це при тому, що, вважаємо, саме ця служба повинна бути чи не найбільше зацікавлена у співпраці зі ЗМІ, щоб оперативно повідомляти населення про небезпеку та ризики, пов’язані, зокрема, з харчуванням. А якби, крий Боже, спалах якоїсь інфекції? Невже знову довелося би чекати тиждень, поки санепідеміологи дадуть свої рекомендації та застереження?

До речі, це не вперше працівники обласного управління ДСЕС відтерміновують коментар. Минулого разу (стаття «Санепідеміологи відмовляються назвати безпечні для купання місця» від 6 червня 2013 року. — Авт.), коли ми намагалися дізнатися про стан водойм напередодні купального сезону, нас упродовж двох тижнів годували обіцянками надати інформацію, мотивуючи то власною зайнятістю на зразок святкування дня народження, то зайнятістю начальства. А через тиждень, коли матеріал потребував публікації, попросили для отримання необхідних відомостей надіслати офіційний запит. Одначе купальний сезон уже розпочався, і їхня відповідь ще через тиждень була б уже не актуальною.

Порятунок потопаючого — справа самого потопаючого

Цього разу, на щастя, ми чекали лише тиждень. І, як з’ясувалося, тепер до об’єктів високого та середнього ступеня ризику, які перевіряються щорічно чи раз у три роки санепідемслужбою, не належать заклади громадського харчування — їдальні, кафе, ресторани, малі архітектурні форми. Більшість цих закладів застосовує спрощену систему оподаткування, а планові перевірки таких об’єктів, відповідно до законодавства, не передбачені. До згаданих об’єктів можуть застосовуватися тільки позапланові перевірки, але лише у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Згідно з чинним законодавством, відповідальність за безпечність і якість надання послуг і продукції, в тому числі лабораторне підтвердження, лягає на власника.

— Оскільки в літній період підвищується небезпека гострих кишкових інфекцій, таких як дизентерія, гастроентероколіти, сальмонельоз і харчові отруєння, викликані різними збудниками, то потрібно ретельніше підійти до вибору закладів харчування, ресторанного бізнесу, а також страв, які ви замовляєте, — наголошує виконувач обов’язків головного лікаря Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби Лариса Дудковська. — Громадянин має право вимагати супровідні документи, які б засвідчували якість продуктів, використаних для приготування страв. Але безпечність їжі можна визначити й візуально. Більшість зіпсованих продуктів має неприємний запах, але забруднені сальмонелою смакових якостей не втрачають. Особливо обачними потрібно бути при влаштуванні весіль, днів народжень, ритуальних обідів як у закладах харчування, так і в домашніх умовах. Грубим порушенням вважається така ситуація, коли святкування відбувається в закладі ресторанного господарства, а частину продуктів, які швидко псуються, приносять із дому без відповідних свідчень про їх безпечність. У такому разі відповідальність закладу мінімізується.

Рекомендації спеціаліста

Для запобігання інфекційним захворюванням і харчовим отруєнням Держсанепідслужба області рекомендує:

• продукти купувати лише в магазинах і на облаштованих ринках. Обов’язково звертати увагу на терміни й умови їх зберігання, вимагати від продавця документи, які підтверджують їх якість і безпеку;

• в жодному разі не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, дощову тощо. Для пиття і готування мати запас фасованої питної води;

• обов’язково мати достатню кількість кухарського та розроблювального інвентарю (столів, дощок, ножів тощо), який використовувати окремо для сирих і готових продуктів;

• усі продукти, що швидко псуються, та готові страви зберігати при температурі не вище +8°С. Термін зберігання приготованої страви без холоду не має перевищувати дві години. В побутовому холодильнику продукти зберігати згідно з термінами придатності: незаправлені салати — 12 годин, у заправленому вигляді — вісім; яйця варені — 24 години; м’ясні та ковбасні вироби домашнього приготування — 72 години; кулінарні вироби з рубленого м’яса (котлети, битки, шніцелі), рибу смажену — 12 годин;

• сирі та варені м’ясні й рибні продукти не повинні зберігатися разом.