Селянам заборонять продавати домашнє м’ясо і молоко на ринках
Купити у магазинах свіжого якісного молока чи, скажімо, натуральної сметани, сиру, м’яса, вирощеного без преміксів та іншої «хімії», сьогодні проблематично.
Купити у магазинах свіжого якісного молока чи, скажімо, натуральної сметани, сиру, м’яса, вирощеного без преміксів та іншої «хімії», сьогодні проблематично. Тому багато споживачів віддає перевагу ринкам, де продукцію з власних господарств реалізовують селяни. Щоб втримати свого клієнта, кожен із них намагається запропонувати найкраще для вибагливого покупця. Однак із 1 січня 2015 року прилавки на агропродовольчих ринках можуть спорожніти. Й усе через Закон «Про безпечність і якість харчових продуктів».
Документ містить кілька норм із досить жорсткими вимогами, які стосуються передусім особистих селянських господарств. Зокрема, їм забороняється продавати м’ясо тварин, забитих на подвір’ї. Друге обмеження стосується забою свійської птиці та кролів у обсягах, що перевищують п’ять голів. Тобто забій, відповідно до норми закону, має відбуватися на бійні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою. А третє — заборона продажу на ринках необробленого молока та сиру домашнього виробництва.
Вступаючи до СОТ, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити вітчизняні норми показників безпечності до загальноприйнятих. Саме на виконання міжнародних зобов’язань у 2009 році був ухвалений Закон «Про безпечність і якість харчових продуктів». Він набрав чинності ще 1 січня 2010 року, але окремі його норми, зокрема ті, що стосувались особистих селянських господарств, були відтерміновані.
Чи готові до цього нововведення волинські селяни? Адже багато з них тільки з того й живуть, що реалізовують продукцію власного виробництва. Як відомо, держава всіляко стимулювала особисті селянські господарства до тваринництва: видача безкоштовних доїльних установок, дотації при реалізації худоби, вирощуванні молодняку ВРХ та інше. Однак чи зможуть вони тепер розраховувати на підтримку влади? Як заборона на продаж та обіг м’ясо-молочної продукції домашнього виробництва позначиться на економічному стані особистих селянських господарств? Із цими запитаннями «Відомості» звернулися до заступника голови Волинської облдержадміністрації Віталія Карпюка.
Ковбаса — без м’яса, сир —без молока
— Молоко, що продається у пляшках на ринках, становить дуже і дуже малий процент, — каже Віталій Володимирович. — Це приблизно від п’яти до двадцяти тонн, коли загалом у рік в області виробляється 450 тисяч тонн молока. І сьогодні у світі ніде не продають молоко у пластикових пляшках. Я думаю, що закон набуде чинності, бо такі вимоги СОТ. Але щоб він виконувався, то треба прийняти як мінімум 15 постанов Кабінету Міністрів. Поки що у нас навіть не розмежовані функції між ветеринарною та санітарною службами.
Однак, як запевнив посадовець, в області робляться кроки до чистоти і якості молока. Крім того, що господарства, де більше трьох корів, отримують доїльні апарати, п’яти сільськогосподарським кооперативам уже виділили холодильні установки.
Віталій Карпюк назвав нинішній рік вдалим для молочників, бо ціна на молоко зросла: якщо для особистих селянських господарств минулого року мінімальна закупівельна ціна була 1,60–1,70 гривні, то сьогодні — 2,20. Для великотоварних виробників — чотири гривні проти 2,70 торік.
А от роботою окремих молочних переробних підприємств Віталій Володимирович не задоволений, оскільки, зауважує, почали масово використовувати пальмову олію.
— Ратнівські спреди не вважаються молочною продукцією, їх не можна сьогодні використовувати у закладах освіти для споживання дітьми, — каже посадовець. — Якщо говорити про Рожищенський сирзавод, то він збанкрутував, бо вміст пальмової олії був таким, що його сири стали нікому не потрібні. Сьогодні новий керівник налаштований працювати по-іншому. Зараз зростає попит на продукцію з молока, тому й ціна на нього підвищується. І не проблема, коли на ринку його не продаватимуть, головне, щоб у магазинах воно було якісним.
Щодо м’ясної продукції, то вона у нас також далека від європейських стандартів.
— В Україні при вирощуванні тварини не контролюється використання преміксів, стимуляторів росту і так далі, а європейські закони чітко це регламентують, — зауважує Віталій Карпюк. — Сьогодні на ринку з двадцяти кабанів один може бути вирощений на картоплі, зерні, решта — на преміксах. Тому закон, про який говоримо, в першу чергу направлений на захист здоров’я наших людей.
Щодо забійно-санітарних пунктів, то, запевнив заступник голови ОДА, в області їх вистачає.
— Ми будемо стимулювати створення кооперативів із забою, — каже Віталій Володимирович. — Але у нас зараз інша проблема — непомірний імпорт не тільки м’яса, а й продуктів м’ясного походження. Ми місяць тому збирали переробників. Деякі примудряються виготовляти ковбасу, в якій тільки 3% м’яса, решта — соя, різні добавки, що завозяться з-за кордону.
Заборонять на ринку — продаватимемо на подвір’ї
У селян із приводу нового закону своя думка. Голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Рожищенського району Руслан Хомич упевнений, що наші високопосадовці вкотре лишень лобіюють власні інтереси.
— Наші депутати мають молокозаводи, тому їм вигідно, щоб усе молоко потрапляло на переробку, — каже пан Руслан. — У Німеччині, наприклад, фермери з бідонів частину молока продають людям, а частину — на заводи, і це нормальна практика.
У нас роздали доїльні апарати, а отже, молоко вже менше контактує з середовищем. Плюс сьогодні дуже ретельний ветеринарний догляд за худобою: і щеплення роблять, і досліджують на лейкоз, туберкульоз. То чого ж молоко має бути неякісним?
— Для людини більш шкідливе те, що у магазині, ніж домашнє, — каже молода господиня Наталія з Рожищенського району, яка привезла на Центральний ринок Луцька молокопродукти власного виробництва. — Я за якість своєї продукції відповідаю, впевнена, що вона чиста, свіжа та без жодних домішок. Вже три-чотири роки маю своїх постійних клієнтів, то вони два рази в тиждень беруть у мене молочні продукти.
Жінка розповіла, що у господарстві тримає три корови, трудиться разом із чоловіком. Продає, крім молока, городину. З того і живе сім’я, бо роботи у селі нема, а треба виховувати двійко діток.
Інша господиня, пані Тетяна з Луцького району, також привезла на ринок свою молочну продукцію.
— Крім нас, продавців, постраждають і покупці, — висловлює свою думку щодо майбутньої заборони торгувати на базарі жінка. — Якщо не можна буде продавати тут, то вони приїдуть до нас на подвір’я і все одно куплять свіжого якісного молока, сметани чи сиру. Бо те, що продають у магазинах, їсти небезпечно.
