Оксана Марченко: Я намагаюся бути строгою, принциповою, іноді в чомусь навіть жорсткою

Українська телеведуча Оксана Марченко зізналася в інтерв’ю, що запросто працювала б водієм, обожнює свою кухню, рада поразці доньки на «Україна має талант!» і вважає, що одного політика у сім’ї більше ніж достатньо.

— Оксано, ви вже 20 років на ТБ. Не хотілося себе спробувати в іншому амплуа?

— Можу водієм працювати. Мені це дуже подобається.

— Жартуєте?

— Ні, правда. Я дуже багато років за кермом, і мені здається, що це одна з тих професій, які були б мені до снаги. Ще можу дітей учити. По-перше, я педагог за освітою, по-друге, мені це подобається. Та й життя весь час змушує навчатися чомусь новому, підкидає якісь випробування. Так, наприклад, було з будівництвом нашого з Віктором (Медведчуком, чоловіком. — Авт.) спільного будинку. Він мені просто сказав: ти повинна його побудувати. І мені це було цікаво.

— Тепер, якщо знадобиться, зможете легко звести будівлю?

— Звичайно, я не конструктор і не архітектор. Але тоді мені довелося заглиблюватись у різні будівельні тонкощі, і сьогодні я як дизайнер у багатьох речах розбираюся професійно. Багато архітектурних рішень мені дається легко. В останні роки я як дизайнер робила та роблю проекти навіть для чужих людей і компаній. Я не люблю цим хвалитися. Може, колись ми про ці проекти почуємо. Але це те, що, очевидно, у мене теж виходить добре.

— Яке ваше улюблене місце в будинку, який ви побудували?

— Кухня.

— Часто готуєте?

— Річ не в цьому. Кухня — це тепло чашки чаю, тепло спілкування. Це місце, яке не потребує ніякого етикету і не визнає статусів. Адже коли ти голодний, коли тобі потрібно подумати, коли ти хочеш поговорити з найближчими друзями або поплакати, ти йдеш на кухню. Дуже багато домашніх справ я вирішую на кухні. У мене там є свій куточок, і до мене туди приходять люди. Люблю їсти саме на кухні. Мені, наприклад, дуже подобається пробувати щось із каструлі або сковорідки.

— Оксано, а ви сувора мама?

— Так. Я взагалі сувора та принципова.

— Тобто можете і накричати, і в куток поставити?

— Строгість — це не означає накричати чи поставити в куток. Покарання бувають різними. І найгірше покарання для людини — коли вона сама розуміє, що не права. Іноді просто потрібно допомогти тому, хто поруч, почути самого себе. Для цього необов’язково кричати, тупотіти ногами і, не дай Бог, бити. Я намагаюся бути строгою, іноді в чомусь навіть жорсткою. Даша знає: якщо мама каже «ні» — це значить «ні». Можливо, іноді я занадто сувора. Але є тато, і якщо ситуація не принципова, він може стати на бік малих, і я здаюся. Звісно, дітей не виростиш у тепличних умовах і не вбережеш від усього зла. Та я хочу, щоб вони навчилися приймати рішення, які б не ображали інших людей і не ущемляли їхню власну гідність. Наприклад, у разі з «Україна має талант!», коли Даша вигукнула: «Ну ти ж не можеш мені заборонити брати участь у шоу!» — я зрозуміла: добре, я не можу тобі заборонити, але ти побачиш, як це може бути насправді (дівчинка брала участь у талант-шоу в складі танцювального ансамблю, який пройшов перший відбір, але потім вибув. — Авт.). І я дуже рада, що вона отримала, якщо можна так сказати, щеплення від невдач і тепер знає, як із ними справлятися.

— Ви радитеся з чоловіком із приводу ефірів, одягу? Що він на це каже?

— Так, я намагаюся з ним це обговорювати. Іноді він каже просто: я хочу, щоб ти мене здивувала. А бували такі сезони, коли ми записували всі варіанти, ідеї, і я показувала йому цілий диск і питала, що думає. Щось йому подобалося, щось він відкидав, щось ми переробляли. Мені важлива його думка. При цьому він чудово розуміє, що сцена та життя — це велика різниця. Тому що образ, який створюється Оксаною Марченко на сцені, — це не Оксана Марченко в житті.

— А чоловік із вами радиться з приводу політики?

— Він настільки розумний, що я не думаю, що потребує моїх порад. Але, звичайно ж, ми обговорюємо те, що відбувається в нашій країні. Взагалі, ми двійко божевільних, які не можуть спокійно дивитися на те, як важко живуть наші люди. Це не дає нам спокою багато років.

— Ви, схоже, якоюсь мірою більше борець, аніж він.

— Віктор — дуже розумна людина та геніальний державний діяч. А я готова кричати про це. Зрозуміло, я — суб’єктивна, я — дружина. Але я і громадянин. Ми нормально живемо, ми багато працюємо, ми заробляємо, платимо податки. Наше життя влаштоване. Але ми щиро хочемо допомогти іншим українцям жити краще.

— Ви самі не думаєте піти в політику?

— У мене чоловік у політиці. І цього більше ніж достатньо.