Для Пороховщикова зняли на відео похорон дружини

Актор, який зараз перебуває в реанімації, досі не знає про смерть дружини. Ірину Пороховщикову поховали в суботу, 17 березня, на Ваганьковському цвинтарі поруч із могилами її батьків, пише «Сегодня».

Похорони вирішили зняти на відео, щоб потім показати їх чоловікові загиблої — акторові Олександру Пороховщикову, який зараз знаходиться в реанімації Наукового центру неврології РАМН у Москві й лікарі досі не сказали йому про смерть дружини, побоюючись, що він не переживе цієї звістки.

Нагадаємо, у ніч із 9 на 10 березня 49-літня Ірина Пороховщикова покінчила із собою, повісившись у будинку на Старому Арбаті. За попередніми даними, причиною суїциду став важкий стан здоров’я її чоловіка. Вона залишила записку: «Жити без Сашка не хочу й не буду... Люблю Сашка й хочу бути з ним. Ірина Пороховщикова».

Нагадаємо, в Олександра Пороховщикова на тлі цукрового діабету почалася гангрена, він був госпіталізований і переніс операцію по ампутації частини стопи. Згодом у нього трапився інсульт.

В 11 ранку в ритуальному залі ЦКБ на вулиці Маршала Тимошенко зібралися родичі, друзі, і колеги Пороховщикових. З Іриною прощалися під пісню Ганни Герман «Эхо любви». Спочатку поклали квіти. Потім ті, що зібралися виголошували промови.

«Сьогодні ми проводжаємо нашу Ірочку, — почав Валерій Комісаров. — Історія Пороховщикових — це історія великої любові, а велике завжди супроводжує трагедія. Я знав Іру більше 16 років — вона була свідком на моєму весіллі. Та любов, яку вона пронесла через все своє життя, гідна окремого сценарію для художнього фільму. І якщо Олександр Шалвович дозволить, ми зробимо фільм, присвячений Ірині. Організатори похорону віддали нам її обручку, яку ми передамо Пороховщикову...»

Єдиний із близьких родичів Ірини, хто приїхав попрощатися із загиблою, її двоюрідний брат Юрій сказав, що «до кінця своїх днів я зберігатиму почуття провини».

«Коли восени почалася вся ця скандальна епопея з Пороховщиковими, яка пізніше вилилася в трагедію, я не підтримав її. Тільки зараз розумію, що я зобов’язаний був у той момент оточити Ірину любов’ю й увагою. Але мені не вдалося пробитися через мовчання її телефону. Якби пробився, вона б, можливо, була жива. Пробач мені, Іро...», — говорив чоловік.

Після промов жалобна процесія вирушила на Ваганьковське кладовище. На прохання родичів для журналістів вхід туди обмежили.