Юлія Висоцька: Так, чоловік допоміг мені зробити кар’єру

Крутий поворот у житті актриси та телеведучої Юлії Висоцької настав після зустрічі з Андрієм Кончаловським. Познайомилися вони в Сочі на кінофестивалі «Кінотавр». Андрій Сергійович (який, ястарший за Юлю майже на 36 років) на той час був одружений із телеведучою Іриною Івановою. Це був четвертий шлюб іменитого режисера. Роман Андрія Кончаловського та Юлії Висоцької почався банально. Обід у ресторані, рандеву в готельному номері… Здавалося б, звичайне скороминуще захоплення, яке не обіцяє для дівчини ніяких перспектив. Але зненацька Кончаловський закохався. Чуттєва, сміхотлива Юлія, яка має дуже легкий характер, завоювала його серце. Незабаром Кончаловський залишив дружину й оформив із Юлією Висоцькою офіційний шлюб. У 1999 році в щасливого подружжя народилася донька Марія, а в 2003 році — син Петро. Про те, як живе подружжя зараз, розповіла Юлія.

— Юліє, ви пишете книги з кулінарії, ведете передачі на цю ж тему. А от удома готуєте щось для своєї родини?

— Я готую вдома, як тільки в мене є час. Можна сказати, якщо я вдома, то тільки те й роблю, що готую. У Києві ж у мене немає свого житла (у столиці Юлія знімається в шоу «Пекельна кухня» на «1+1» — авт.). Тож готувати тут я не можу, тому й страждаю.

— Від кухні — до кіно. Ви часто знімаєтесь у свого чоловіка Андрія Кончаловського...

— Знялася в нього в чотирьох картинах. Він дуже любить своїх артистів. А тому з ним легко працювати.

— На ролі в його фільмах проходите кастинги? Приміром, як ви потрапили в «Лускунчик»?

— Кажуть, я зробила акторську кар’єру за рахунок чоловіка. Я не збираюся виправдовуватися. Так, він допоміг мені реалізуватися в професії. Та якби я була кар’єристкою, то ми б не жили разом так довго. В «Лускунчику» за добір акторів відповідали в основному продюсери. Я з ними не була навіть знайома. І вважаю, що роль мені дісталася не тому, що я дружина режисера. У казці були ще дві жіночі ролі, проте вони не для мене. Щурячу королеву повинна була зіграти жінка у віці. У результаті її блискуче зіграла Френсіс де ла Тур. А для ролі дівчинки Мері я трохи старувата. У нас із чоловіком чудові дружні стосунки, а не тільки подружні. Ми багато часу проводимо разом. До нас часто приходять гості, ми накриваємо на стіл. За ним збираються його старші діти, ми спілкуємося, сміємося. Андрій Сергійович своїм дітям допомагає. Повірте, нічого кращого в моєму житті бути не може. Мені подобається в ньому все. Подобаються очі, подобається, як він одягається, подобається з ним розмовляти. Одна зі складових сімейного щастя — вміння слухати один одного. Андрій Сергійович не кидає своїх рідних. Він усім допомагає.

— Існує така думка, що коли поєднуєш особисте життя та професійне…

— А не треба поєднувати. А навіщо поєднувати? От ми кухарів увесь час вчимо, щоб залишали свої проблеми за дверима. Це взагалі манера хорошого тону. У нас народ не дуже добре вихований. Цьому потрібно вчити ще в школі: поганий настрій і всі свої проблеми, якісь невдоволення, незалежно від того, чи є в середовищі, де ти працюєш, навчаєшся, твої родичі, повинні залишатися за дверима. Ти маєш приходити, радісно робити свою роботу чи виконувати ті завдання, які на тебе чекають, а потім вертатися до своїх проблем. І щойно люди це зрозуміють, у всіх життя стане набагато легшим! І з’явиться більше позитиву! Бо мозок дійсно відпочиває, коли ти «перемикаєшся» з одного переживання на інше.

— Як акторка й режисер розділяють хатні обов’язки?

— Чи миє мій чоловік посуд? Ні, не миє. Посуд мию я. У мене такий чоловік, що кожна хвилина його життя повинна бути витрачена винятково на щось прекрасне! Говорю це без пафосу. А миття посуду — це та рутина, яку можу зробити я, інколи моя одинадцятирічна донька, мій семирічний син або помічниця.

— Як виховуєте дітей? Ви бачите їх в акторській кар’єрі, режисерській?

— Ні, не бачу. Якщо щось складеться, природно, я не буду говорити «Ні, ніколи!». Проте я вважаю, що спочатку вони отримають якусь освіту, за допомогою якої зможуть влаштувати собі життя, кар’єру й будуть потрібними людям. Я не знаю, мені б хотілося, щоб вони стали якимись лікарями, музикантами, архітекторами. Я не знаю… якоюсь людиною, у якої є фах у руках. Акторська професія — це не професія, у тому числі й режисерська. Та режисерська ще якось ближча до ремесла, а от акторська — це надто вже складно. Як і взагалі мистецтво. Комусь подобається, що ти робиш, комусь — ні.

Довідка

Дебют у кіно відбувся в 1992 році у фільмі «Зося». Найвідоміші картини з її участю: «Глянець», «Будинок дурнів», «Лускунчик і Щурячий король». Автор кулінарних бестселерів, загальний тираж її книг перевищив півтора мільйона екземплярів. Телеведуча передач «Їмо вдома», «Сніданок із Юлією Висоцькою», «Пекельна кухня».