Померла легенда радянського кіно Людмила Гурченко

Вчора, 30 березня, на 76-му році життя померла легендарна кіноактриса Людмила Гурченко. Цю сумну новину підтвердив чоловік акторки, повідомляє «Лента».

За попередніми даними, причиною смерті зірки театру та кіно став серцевий напад. Людмилі Марківні стало зле. Викликали «швидку», але лікарям не вдалося врятувати актрису, пише «Таблоїд».

 Нагадаємо, в лютому Гурченко госпіталізували через перелам шийки стегна. Акторка перенесла тяжку операцію та на початку березня виписалася з лікарні. Лікарі були налаштовані оптимістично й були переконані, що здоров'ю кінозірки вже ніщо не загрожує.

Людмила Гурченко народилася 12 листопада 1935 р. у Харкові. В 1941 році батько Гурченко добровольцем пішов на фронт, пройшов усю війну з концертною бригадою. Шестирічна Людмила залишалася з мамою в окупованому Харкові, пише Wikipedia.

Після звільнення міста Людмила пішла до школи. Восени 1944 р. склала іспити до музичної школи ім. Бетховена в «клас охорони дитячого голосу». На прослуховуванні вона виконувала «пісню з жестикуляцією». Педагоги ридали від сміху. Дівчинку зарахували в «майбутні акторки». У задушливому, забитому людьми вагоні маленька Людмила дала свій перший концерт на замовлення, за який захоплені попутники «хто скільки може заплатив». Це був її перший заробіток. Усі гроші пішли на оплату музичної школи. У вересні 1945 р. додому повернувся батько.

У 1953 р., після закінчення десятирічки, поїхала в Москву — і вступила у ВДІК. У кіно дебютувала в фільмі Яна Фріда «Дорога правди» (1956 р.). Того ж року на екрани вийшла новорічна комедія молодого на той час режисера Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» з Гурченко в головній ролі.

Серед найкращих робіт актриси — стрічки «Двадцять днів без війни» Олексія Германа, «Сибіріада» Андрія Михалкова-Кончаловського, «П’ять вечорів» Микити Михалкова, «Вокзал для двох» Ельдара Рязанова, «Кохана жінка механіка Гаврилова» Петра Тодоровського, «Польоти уві сні і наяву» Романа Балаяна. Загалом Гурченко знялася у близько ста фільмах. Народна артистка СРСР (1983 р.). Авторка книг «Моє доросле дитинство», «Аплодисменти» і «Люся, стоп!». Світ побачили і кілька платівок із піснями у виконанні артистки.

Людмила Гурченко була заміжня п’ять разів. Перший шлюб — «студентський», зі сценаристом та істориком Борисом Андронікашвілі. У пари є донька Маша.

Другий шлюб — «творчий». Чоловіком Людмили Гурченко був актор Олександр Фадєєв. Наступний шлюб — «скандальний». Третім чоловіком Гурченко став відома особистість у СРСР — співак Йосип Кобзон. Союз тривав недовго, і вони не люблять про це згадувати.

Четвертий шлюб — «для душі», з музикантом Костянтином Купервейсом.

П’ятий — «з кохання». Останній раз була Людмила Гурченко заміжня за продюсером Сергієм Сеніним, з яким познайомилася під час зйомок фільму «Секс-казка», потім вони продовжили стосунки на зйомках фільму «Кохання», після завершення яких вирішили більше не розставатися.

Крилаті фрази Людмили Гурченко:

«Я живу і працюю для вас! Коли я в кадрі, я відчуваю, як ви посміхнетеся або заплачете, дивлячись на екран. А коли я виходжу на сцену і чую ваші оплески — о! Це для мене як зліт у небо, як змах крил, як наркотик, як горілка, як адреналін!

Жіночий організм — це вам не гармошка: потовстішаю — схудну, потовстішаю — схудну... Треба тримати себе в руках.

Щось я не зустрічала акторів з легким характером, якщо, звичайно, професія володіє ними повністю.

У цій професії (материнство) втрати не надолужиш.

У мистецтві відстанеш — не наздоженеш. Просто сходиш з дистанції. Стати чемпіоном через десяток з гаком років жодному спортсмену не вдавалося.

Слово «щастя» схоже на «зараз», а тому воно не може бути чимось постійним.

Минуле, як би воно не віддалялося, живе всередині.

Вже в чотирнадцять років я точно знала, що навчити співати і грати — неможливо.

Хочеш вижити — вмій терпіти.