«Спортсменка, комсомолка і просто красуня» Наталя Варлей

25 червня 2009, 14:19

Джерело: Відомості

Роль у фільмі «Кавказька полонянка» стала для Наталі Варлей доленосною. Якби її не було, життя найвідомішої «спортсменки, комсомолки й просто красуні» радянського кіно, напевно, склалося б інакше. Важко повірити, але з п’ятисот претенденток на роль Ніни Леонід Гайдай вибрав нікому не відому дев’ятнадцятирічну еквілібристку, відкинувши таких зірок, як сестри Вертинські, Наталя Селезньова, Лариса Голубкіна, Наталя Фатєєва. У кіно Варлей прийшла багато в чому завдяки цирку. А тим часом у дитинстві маленькій Наташі лікарі заборонили займатися фізкультурою. У Варлей виявили ревмокардит (запальне ураження серця при ревматизмі). У дитячу циркову студію дванадцятирічна дівчинка записалася таємно від батьків. Як не дивно, її прийняли. «Хресним батьком» акторки Наталі Варлей став знаменитий клоун Леонід Єнгібаров, з яким вона працювала після закінчення училища циркового й естрадного мистецтва. Саме він познайомив вісімнадцятирічну красуню з режисером Георгієм Юнгвальд-Хількевичем. Той відразу ж запропонував дівчині головну роль у своєму фільмі «Формула веселки». Але як не гримували Варлей, вона однаково виглядала зворушливим підлітком, а ніяк не дорослою дамою. Довелося Наташі задовольнитися епізодичною роллю. Зате саме із цього епізоду почалося стрімке сходження. Варлей помітив Леонід Гайдай, який у той час безуспішно шукав акторку для своєї нової комедії. Вибираючи дівчину на роль Ніни, режисер висував вимогу: «Вона повинна відразу ж звернути на себе увагу». Непереконливими здалися Гайдаю навіть зірки того часу, а от Варлей він затвердив відразу. Однак повітряна гімнастка все-таки сумнівалася: шкода було через зйомки на час розлучатися з цирком. Вмовили друзі: «Уявляєш, ти повернешся на арену, і оголосять: «Під куполом цирку виконавиця головної ролі в «Кавказькій полонянці» Наталя Варлей!». Це й стало вирішальним аргументом. «Я не замислювалася про ризик...» Зйомки далися дебютантці непросто. Розуміючи це, Наталю підтримувала вся група. Приміром, в одному з епізодів Ніна повинна була заразливо реготати кілька хвилин підряд. Бачачи, що дівчині ну ніяк не вдається розсміятися, Гайдай і Моргунов зненацька задерли майки й, корчачи пики, прийнялися чесати животи. Епізод зняли з першого разу. Відсутність необхідних акторських навичок Варлей намагалася компенсувати виконанням трюків. — За легкістю й веселістю пригод моєї героїні сховані важка праця й нескінченні репетиції... Всі трюки я виконувала самостійно, а із собою на зйомки возила циркову апаратуру вагою до 300 кілограмів. У сцені, де Ніна вистрибує з вікна дачі товариша Саахова, я стрибала зі знімального крана, потім висіла на тонкій мотузці на великій висоті. Мені було тоді 19, і я не замислювалася про ризик... З особливим трепетом Гайдай ставився до сцен, у яких Варлей демонструвала ноги. «Пам’ятайте: Бріджит Бардо в купальнику в десятки разів цікавіша заФаїну Раневську», — повторював режисер. Полонянка слави Прем’єра «Кавказької полонянки» відбулася 1 квітня 1967 року. Успіх був незвичайний, а Наталя Варлей стала секс-символом Союзу. Шанувальники не давали проходу. Наприклад, юрба бажаючих одержати автограф три доби штурмувала готель, де жила «полонянка». А якось роль Ніни врятувала Варлей життя. — Летіла я в Кисловодськ на зйомки, — згадує акторка. — В аеропорту мене чомусь ніхто не зустрів. Підходжу до першого ж міліціонера і прошу допомогти дістатися до готелю. Поруч стоїть чорна «Волга». Страж порядку говорить водієві: «Валеро, довезеш?» — «Звичайно». Поїхали. Дивлюся, місто вже кінчається, а ми все ніяк не доїдемо. Гори навкруги, нічого не видно, я один на один з бандитом. З гонораром за минулі зйомки, що лежав у гаманці, подумки вже попрощалася, а він спокійно так говорить: «Тепер я з тобою буду робити все, що захочу». Він вирішив почати із сумочки, вийняв гроші, паспорт, відкрив його й застогнав, як поранений звір: «Наташа, я вас не впізнав, ви моя найулюбленіша актриса, благаю, вибачте мені дурний жарт». Десять років без кіно Варлей зіграла в 61 фільмі. Однак жоден з її образів не зміг затьмарити Ніну. Для мільйонів глядачів Наталя Володимирівна так і залишилася «кавказькою полонянкою». Втім, саму акторку це зовсім не бентежить. Зараз акторка ніде не знімається. Але, щоб не сидіти без діла, вона дублює численні серіали. Зокрема саме її голосом говорила героїня «Дикої рози» Вероніка Кастро. Наталя пише вірші, співає пісні. Весь вільний час акторка присвячує родині. Вона любляча й улюблена бабуся. А ще для неї головне — її кішки. Їх у Варлей чотирнадцять. Три з них носять метафоричні імена — Стипендія, Зарплата й Пенсія. З віком Наталя Варлей майже не змінилася, залишилася такою ж стрункою, життєрадісною. «У мене є спеціальний комплекс вправ, майже йогівський, на розтяжку м’язів. Гімнастика, а ще лазня — кращий засіб для схуднення», зауважує акторка. Своє життя Наталя вважає щасливим і вдячна всім, хто зустрівся в її житті. «Знаєте, ми, актори, страшні зануди. Як би не склалася акторська доля, завжди знайдемо привід, щоб поскаржитися на неї».